Оглавление
Хью Лофтинг. Поштове відділення Лікаря Дуллітла. Бюро погоди
Глава I. Світло мису Стівена
Глава ІІ. Мартини й кораблі
Глава ІІI. Бюро погоди
Глава ІV. Навчання через пошту
Глава V. Журнал для тварин
Глава VI. Історія лікаря
Глава VII. Історія Чав-Чава
Глава VІІІ. Історія Чап-Чап
Глава ІХ. Історія білого мишака
Глава Х. Історія джипа
Глава ХI. Історія Пу-Гу
Глава ХII. Історія тягништовхая
Отрывок из книги
На узбережжі Західної Африки, десь за двадцять миль на північ від Фантіппо, був мис, який видавався в море, а на ньому знаходився маяк, що називався Світло мису Стівена. Це світло завжди горіло в темряві, оскільки уряд, який контролював цю частину Африки, ретельно підтримував роботу маяка, щоб кораблі могли його бачити з моря і розуміти, де вони знаходяться. Це була небезпечна ділянка узбережжя. Біля мису Стівена було чимало скель і мілин. І якби трапилося так, що світлу дали згаснути вночі, то, звичайно, кораблі, які знаходилися в цій частині моря, опинились би у великій небезпеці, вони могли б урізатися в довгий мис і розбитися.
І от одного вечора, невдовзі після того, як Золоті Сойки вирушили на захід, Лікар писав листи в поштовому відділенні при світлі свічки. Було вже пізно, і всі тварини давно спали міцним сном. Раптом, поки він писав, Лікар почув звук, що долинав здалеку крізь відчинене вікно. Він відклав перо й прислухався.
.....
Тим часом Лікар, у своєму каное, досяг вістря мису Стівена, зістрибнув на берег й почав дряпатися вгору по скелі туди, де висока вежа маяка здіймалася над чорним, неосвітленим морем. Нишпорячи навпомацки, він знайшов двері й став грюкати в них і гукати, щоб його впустили. Та ніхто йому не відповів. А Чап-Чап прошепотіла хриплим голосом, що світло корабля стало ще ближчим, менше ніж за пів милі від скель.
Тоді Лікар відійшов назад, розбігся і всією масою свого тіла кинувся на двері. Проте дверні петлі й замок були зроблені так, щоб витримувати удари моря, тож вони піддалися не більше, ніж якби це була муха.
.....
