Юний Білл Гейтс мріяв, щоб на столі кожної людини був комп’ютер, а нині його мрія значно шляхетніша – подолати найнебезпечніші хвороби людства. Біографія наймолодшого мільярдера в історії людства має стати прикладом для кожного з нас. Білл народився у небідній родині, природа нагородила його метким розумом, він був і залишається доволі відкритою людиною. Звісно, багато хто може сказати, що Білл Гейтс – везунчик по життю. Та на прикладі багатьох видатних людей, про яких виходили книжки у даній серії, ми бачимо, що для успіху мало грошей, таланту чи краси. Білл Гейтс має шляхетні мрії, і впродовж усього свого життя він наполегливо до них прямує. І в цій книжці йтиметься саме про те, як досягти успіху, маючи не тільки розум і гроші, а й обирати правильний напрямок діяльності.
Для дітей молодшого та середнього шкільного віку.
Оглавление
Маша Сердюк. Білл Гейтс
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. Нетиповий книжковий хробак
РОЗДІЛ ДРУГИЙ. Перший договір
РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. Пол Аллен
РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. Клуб програмістів Лейксайду
РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. Творчий підхід
РОЗДІЛ ШОСТИЙ. Перша сварка
РОЗДІЛ СЬОМИЙ. Два роки в Гарварді
РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. Basic для Altair
РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ. Microsoft
РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ. Битва титанів
РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ. Одна любов на все життя
РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ. Допомогти світові
ПОСЛАННЯ БІЛЛА ГЕЙТСА ДО МОЛОДІ
ВАЖЛИВІ ДАТИ
ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ
Отрывок из книги
Якби Білл Гейтс народився пізніше, його би неодмінно записали до «мажорів». Тато хлопчика, якого теж звали Біллом, був поважним адвокатом. Мама Мері працювала в банку. Невдовзі після народження сина вона стала першою жінкою, яка ввійшла до складу ради директорів First Interstate Bank міста Вашингтон. Дідусь був віцепрезидентом Національного банку, а прадідусь – мером міста. Не родина, а справжній джек-пот.
Проте маленький хлопчик, який з’явився в цій родині наприкінці жовтня 1955 року, вирішив не користатися з сімейних успіхів і всього у своєму житті досяг самотужки.
.....
А ще Білл був дуже жвавим і рухливим. Гіперактивність була головною рисою його вдачі. Трей часом полюбляв стрибати, як справжнісінька мавпа. Він раптово підскакував, щоб доторкнутися до гілки, одвірка або чого завгодно, що впало йому в око й розташовувалося вище голови. Або Білл міг залізти в якийсь ящик, вистрибнути з нього й потім виміряти довжину стрибка. Якщо він стрибав далі, ніж попереднього разу, малий Білл здіймав руки до неба й видавав якісь дивні незрозумілі звуки.
– Знову начитався свого Тарзана, – зітхала мама Мері, проходячи повз кімнату, в якій її син скакав, наче скажений звір.
