Іван Драч (нар. 1936 р.) – неоднозначна фігура українського культурного простору. Поет, кіносценарист, драматург, перекладач, мислитель, політик, лауреат Шевченківської премії і Державної премії СРСР, кавалер ордену князя Ярослава Мудрого V ступеня (1996), Герой України (2006). В літературі доби «шістдесятників» його поезія свого часу наробила чимало галасу. В кінематографі саме за сценаріями Драча було створено низку справді культових фільмів – «Пропала грамота», «Криниця для спраглих», «Камінний хрест». Проте, маючи стільки премій і нагород, Іван Драч не зупиняється на досягнутому: він продовжує писати вірші, виховує творчу молодь, займає активну громадську позицію і вже багато років очолює Конгрес української інтелігенції.
Оглавление
Михайло Загребельний. Іван Драч
Передмова. Лист з HARVARD UNIVERSITY
Розділ перший. «Шевченко впав мені з неба»
Розділ другий. «Зрозумів, що життя дуже цікаве»
Розділ третій. «Є люди, які вміють бути нетиповими»
Розділ четвертий. «То не затьоки – то абстракціонізм»
Розділ п'ятий. «Правда і кривда»
Розділ шостий. «Що підкаже Епіктет Те і висловить поет»
Розділ сьомий
Розділ восьмий
Розділ дев'ятий. Сивим конем третього тисячоліття
Післямова. «Стів Джобс мені із яблука віщає»
Отрывок из книги
У 1936 році народився український поет. Кіносценарист. Драматург. Перекладач. Мислитель. Політик. Людина – жанр. Народився Іван Федорович Драч. Народився той, хто 13 липня 1990 року припинить Третю світову війну. «Холодну війну». У 1990 році ядерний потенціал України був третім після СРСР та СІЛА. Англія, Франція на фоні України виглядали смішно. Мій товариш перекладав з англійської американцям, які допомагали незалежній Україні руйнувати підземні шахти для балістичних ракет. Атомні заряди в степах України здатні були 1001 раз винищити все живе на землі. Виявляється, одна з цих армад оточувала Вінницю. Там, де Гітлер 1942 року заснував свою ставку.
У лютому 36-го в'язень соловецьких таборів Євген Плужник гине від сухот: «Я вмиюся, пригадаю Дніпро і помру». Миколу Зерова етапують на Соловки у червні. На нарах завершує переклад «Енеіди» Вергілія. «Особлива трійка» УНКВС по Ленінградській області 9 жовтня засудила Зерова до страти.
.....
У шкільному віці «…в мені вже існували… і Шевченко, і Леся, і Пушкін, і Лермонтов». Список можна продовжувати: Пушкін, Лермонтов, Достоєвський, Маяковський.
У 1979 році в «Слові до друга» (Дмитро Павличко. – Авт.) пригадає: «…1953 року в Теліжинцях, моєму рідному селі, обговорювали ми з моїм товаришем, тоді студентом, а зараз відомим новелістом Миколою Кравчуком твою першу книжку «Любов і ненависть». З-поміж десятків банальних книжечок так званої поетичної продукції твоя книжка вражала. Свіжим словом непроминальним, тужавістю і виболеністю, яровим вогнем молодим…»
