Іван Мазепа

Іван Мазепа
Автор книги: id книги: 145366 Серия: Українці. Історія нескорених     Оценка: 0.0     Голосов: 0     Отзывы, комментарии: 0 130 руб.     (1,4$) Читать книгу Купить и читать книгу Купить бумажную книгу Электронная книга Жанр: Биографии и Мемуары Правообладатель и/или издательство: ДП с иностранными инвестициями "Книжный Клуб "Клуб Семейного Досуга" Дата публикации, год издания: 2015 Дата добавления в каталог КнигаЛит: ISBN: 978-966-14-9847-0, 978-966-14-9846-3, 978-966-14-9092-4 Возрастное ограничение: 0+ Оглавление Отрывок из книги

Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.

Описание книги

Його ім’я відоме кожному з нас зі шкільних років. Та у поглядах на цю найвідомішу постать української історії є чимало розбіжностей. Іван Мазепа – хто він? Один із найвидатніших політиків і гетьманів України чи звичайний підданий царя, який під скрутну годину вирішив зрадити його? Яким є місце Мазепи в історії українського та російського народів? Автор намагається дати максимально точну і зважену оцінку цій сповненій суперечностей та величі людині.

Оглавление

Олег Друздєв. Іван Мазепа

Від автора

Дитинство і юність Мазепи

У таборі самостійників

Герой-коханець

Вибрані листи з листування Мотрі Кочубей та Івана Мазепи

На службі Самойловича

На шляху до булави

Статті договору, на якому присягав Мазепа

Гетьман обох берегів

Мазепа і Петро І

Північна війна: перші сумніви

Шведський поворот

Катастрофа

Спадкоємець Мазепи

Епілог

Додатки

Листи та накази Петра I

Вірші Івана Мазепи

Література та інші джерела

Отрывок из книги

Свого часу Володимир Винниченко писав, що українську історію не можна читати без брому, бо вона вся – «безупинний, безперервний ряд повстань, війн, пожарищ, голоду, набігів, військових переворотів, інтриг, сварок, підкопування». Із цим важко посперечатись, адже, будучи розташованою між двох світових потуг, Україна повсякчас ставала об’єктом їхніх нападів, почергово змінюючи орієнтацію на Захід орієнтацією на Схід і навпаки. Були спроби розірвати це зачароване коло орієнтацією на третю силу, якою найчастіше виступала Османська імперія, та ці спроби закінчувалися ще більшим розоренням України. За таких обставин на перший план виходили постаті князів, гетьманів та інших лідерів, які брали на себе відповідальність за подальшу долю країни. Показовою в цьому плані є постать Богдана Хмельницького, який за своє гетьманування змінював орієнтири не раз, орієнтуючись то на Річ Посполиту, то на Туреччину, то на Москву. Навіть перед самою смертю, знаючи, куди може привести Україну союз із Московським царством (саме так до часів Петра І називалася теперішня Росія), він знову вирішив змінити орієнтири, та не встиг… По його смерті в Україні розпочався період, який ідеально точно назвали одним словом – «Руїна». Роздерта на два береги Україна стала ареною протистояння між Польщею та Московським царством. До цього протистояння періодично долучалась Туреччина (часто за проханням самих гетьманів) безпосередньо або за посередництвом Кримського ханства. Звісно, несамостійне становище України щоразу призводило до сумних наслідків. І Польща, і Московське царство, і Туреччина використовували українців для досягнення своєї мети, поступово, але цілеспрямовано скорочуючи «права та вольності» Гетьманщини – української козацької держави. Особливих «успіхів» у цьому досягло Московське царство, яке крок за кроком на основі сфальсифікованих Переяславських статей Хмельницького узалежнювало українських гетьманів від своєї волі. Таке урізання прав у сполученні зі зневажливим ставленням московського уряду призводило до того, що майже кожен гетьман завершував своє правління явною або непрямою опозицією Москві. Розуміючи це, царський уряд лобіював практику доносів, що стали майже звичним явищем для того часу, про який буде наша розповідь. Саме завдяки доносу своїм гетьманством поступився Іван Самойлович (1672–1687) нашому героєві Іванові Степановичу Мазепі (1687–1709).

Про Мазепу написано багато: від наукових праць до поем, портретів, політичних карикатур тощо. Ним захоплювались та присвячували йому свої твори такі світові генії, як Ференц Ліст, Віктор Гюґо, Джордж Ґордон Байрон, Ежен Делакруа, Еміль Верне та інші. Так само, як любили, його й ненавиділи. Ім’я Мазепи багато років було символом зради та лицемірства, його ім’ям російська пропаганда таврувала все, що було символом незалежності та окремішності українського народу. Мабуть, тому він став настільки близький українському народові, що дискусії навколо його особи не вщухають дотепер.

.....

Його походження зіграло з ним ще один злий жарт, коли король відрядив його послом до правобережного гетьмана Павла Тетері. Той образився, що важливу місію король поклав на настільки незначну людину, «молокососа», як висловився гетьман, та все ж визнав, що юнак має неабиякий хист в дипломатії і красномовстві. Ці події вразили честолюбні почуття молодого Мазепи, який вирішив будь-що стати рівнею нобілітету. Та до цього ще було далеко.

1665 року король польський вирішує здійснити похід на Лівобережжя, щоб повернути втрачені землі. Під час цього походу він зупиняється в маєтку Мазеп, що свідчить про їхнє багатство. Приблизно за тих самих років родове село Мазепинці стало спадковою власністю сім’ї Мазеп за клопотанням колишнього гетьмана Івана Виговського. Тут же юний козак вирішує відійти з королівської служби і залишитись при батькові, який доживав останні дні. Після його смерті до Івана перейшла батьківська посада чернігівського підчашого, також, можливо, посада керівника військової частини в Білій Церкві (якою, згідно спеціального розпорядження Яна Казимира, керував колись його батько) та маєток Ольшанки-Шавулини, котрий подарувала йому його родичка за материнською лінією, яка стала законницею Києво-Печерського монастиря. По смерті чоловіка в монахині постриглася і мати нашого героя – Марія Мокієвська. Вона стала ігуменею Вознесенського Печерського монастиря (1683–1707 рр.) та до кінця свого життя зберігала серйозний вплив на сина. Пост, що вона його посіла, свідчив про неабияку освіченість Марії, яка передалась вповні й синові. Згодом Іван ще на два роки повернувся на службу до короля, обіймаючи військовий пост. Однак це тривало недовго, а після відходу з королівської служби життєві перипетії юного козака тільки починались…

.....

Добавление нового отзыва

Комментарий Поле, отмеченное звёздочкой  — обязательно к заполнению

Отзывы и комментарии читателей

Нет рецензий. Будьте первым, кто напишет рецензию на книгу Іван Мазепа
Подняться наверх