Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Частина 1. У грі на боці Гіреї
Розділ 1. Знайомство, або що буває, коли не слухаєш маму
Розділ 2. У казармі синіх воїнів
Розділ 3. Перша гра
Розділ 4. А в цей час…
Розділ 5. Несподіване відкриття
Розділ 6. Нарада друзів
Розділ 7. Знову на четвертому рівні
Розділ 8. Гірея починає хвилюватися
Розділ 9. Стережіться тихого голосу!
Розділ 10. Шаната міркує
Розділ 11. Зрада
Розділ 12. Треба поспішати
Розділ 13. Game over!
Частина 2. Операція «Порятунок»
Розділ 1. Незрозумілі сигнали
Розділ 2. Це абетка!
Розділ 3. У нас є план, містере Фіксе!
Розділ 4. Засідка
Розділ 5. Несподіванки тривають
Розділ 6. Плани Гіреї
Розділ 7. Обшук
Розділ 8. Втеча
Розділ 9. А в цей час у штабі Гіреї
Розділ 10. Знайомство з Чипсетом
Розділ 11. Шерше ля кицьку
Частина 3. Атака із Заекрання
Розділ 1. Несподіваний лист
Розділ 2. Незрозумілі справи
Розділ 3. Знову в грі
Розділ 4. У пошуках Чипсета
Розділ 5. Про що розповів Чипсет
Розділ 6. Візит до палацу
Розділ 7. Двобій з Гіреєю
Розділ 8. А що коли…
Розділ 9. Гірея розкриває плани
Розділ 10. Ситуація з'ясовується
Розділ 11. ВП починає діяти
Розділ 12. Тридцять п'ять секунд
Частина 4. У пошуках Глюка
Розділ 1. Що, знову?
Розділ 2. Невеселі міркування
Розділ 3. У засідці
Розділ 4. Несподівана допомога
Розділ 5. І знову ВП
Розділ 6. Полювання на глюка
Розділ 7. Полювання на глюка (продовження)
Розділ 8. Сутичка
Розділ 9. Божевільний вечір мами Валі, або До чого тут Петрикове ліжко?
Петрикові дванадцять років. Це не так уже й мало, якщо розібратися. У дванадцять років люди багато чого вміють. Бігати, стрибати, ганяти м'яча, говорити «добридень», «не хочу!», і взагалі… Усіх умінь не перелічиш. А ще Петрик умів грати на комп'ютері. Правда, він добре знав тільки одну гру. Власне, включити комп'ютер нескладно, але розібратися в грі, яку клавішу й коли натискати, – тут довелося пововтузитися. Ще складніше вмовити маму дозволити пограти. Мама до цього ставиться дуже строго й більше години за монітором сидіти не дозволяє. А так хочеться! Ось і сьогодні, відігравши дозволену мамою годину, Петрик сів за уроки. Математика вперто не лізла в голову. Ну справді, яка може бути математика, якщо бачиш на чорному екрані неймовірні пригоди в країні злої чарівниці Гіреї? Одягнена вона в бузкову сукню з туго затягнутим золотим паском і в такі ж золоті черевички. У неї великі зелені очі й пишне чорне волосся. Ну й, звичайно, лиховісна чорна родимка над губою. Яка зла чарівниця не має такої родимки? Словом, у Гіреї на екрані мала вигляд був просто пречудовий.
Петрик боровся із собою скільки міг, а коли його сили в цій, наперед нерівній, боротьбі, закінчилися, важко зітхнув, закрив зошит і пересів за комп'ютер.
.....
Почувся мелодійний дзвінок мультимедійного зв'язку. Екран, який висів перед злою чарівницею, освітився чистим блакитним світлом. З'явилася заставка «Звернення Великого Процесора». Нарешті, на екрані з'явився й сам Великий Процесор. Він мав вигляд не дуже старого чоловіка з темно-русявим, із сивиною волоссям, з коротко обстриженою, теж із сивиною, борідкою; на голові бейсболка з написом «І love усе». Одягнений він був у темно-зелену футболку з написом «BOSS» і курточку-вітровку.
– А, Гіреє… Що в тебе там трапилося? Чому програма зависає? Ти що, з такою простою справою впоратися не можеш? Чи вірус де підчепила? Може, послати до тебе антивірусну інспекцію? Чипсета давно не бачила?! Чого мовчиш?
.....