Двері чорної краплини. Пригодницьке фентезі

Отрывок из книги

Ранішнє сонце почало світити. Його перше проміння впало на підвіконня і здавалося, що світ від цього, переходить у рух. Відчувалася радість, але разом з тим і спокій. Проміння повільно йшло по підвіконню і впало на обличчя одного хлопчика, який не надто був задоволеним тим, що відчув.

– Я нікуди не піду, – подумав Петрик і ще сильніше закутався в ковдру. Він став нагадувати рулет на сковорідці всім своїм виглядом.

.....

– Ей ти, не вмішуйся!

Та Ілону було вже не спинити. Під мовчазний погляд юрби, вона побігла та стала поміж хлопцями і її рюкзак впав з її плечей. Потім, своїми не сильними руками схопила одного за вухо, а іншого за носа. Після такого хлопці стали як вкопані.

.....