Оглавление
Стівен Кінг. Чотири після півночі (збірник)
Вступне слово. Рівно північ
Ленґоліери. Перша після півночі
Вступне слово до «Ленґоліерів»
Розділ 1
1
2
3
4
5
6
7
8
Розділ 2
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Розділ 3
1
2
3
4
5
6
7
8
Розділ 4
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Розділ 5
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Розділ 6
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
Розділ 7
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
Розділ 8
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
Розділ 9
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
Таємне вікно, таємний сад. Друга після півночі
Вступне слово до «Таємного вікна, таємного саду»
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
Епілог
Бібліотечний полісмен. Третя після півночі
Вступне слово до «Бібліотечного полісмена»
Розділ 1. Заміна
1
2
3
4
Розділ 2. Бібліотека (I)
1
2
3
4
5
Розділ 3. Семова промова
1
2
3
4
Розділ 4. Загублені книжки
1
2
3
4
Розділ 5 «Дім Ангола» (I)
1
2
Розділ 6. Бібліотека (II)
1
2
3
4
Розділ 7. Нічні страхіття
1
2
3
4
5
Розділ 8 «Дім Ангола» (II)
1
2
3
4
Розділ 9. Бібліотечний полісмен (I)
Розділ 10. Хро-но-ло-гіч-но кажучи
1
2
3
4
5
6
7
8
Розділ 11. Розповідь Дейва
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Розділ 12. Літаком до Де-Мойна
1
2
3
4
5
6
7
8
Розділ 13. Бібліотечний полісмен (II)
1
2
Розділ 14. Бібліотека (III)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Розділ 15 «Дім Ангола» (III)
1
2
3
Сонячний пес. Четверта після півночі
Вступне слово до «Сонячного пса»
Розділ 1
Розділ 2
Розділ 3
Розділ 4
Розділ 5
Розділ 6
Розділ 7
Розділ 8
Розділ 9
Розділ 10
Розділ 11
Розділ 12
Розділ 13
Розділ 14
Розділ 15
Розділ 16
Розділ 17
Розділ 18
Розділ 19
Розділ 20
Розділ 21
Розділ 22
Розділ 23
Розділ 24
Епілог
Отрывок из книги
Ви тільки погляньте – ось ми всі. Знову зібралися. Я сподіваюсь, ви бодай наполовину такі раді тут бути, як я. Згадав тут одну історійку, а позаяк розповідання історій – це те, чим я заробляю на хліб (і рятуюся від божевілля), то переповім її вам.
Десь ближче до початку цього року – ці рядки я пишу наприкінці липня 1989-го – я розсівся перед «ящиком», щоб подивитись, як «Бостон Ред Сокс» грають із «Мілуокі Бруверз».[1] Робін Янт із «Бруверз» виправдовував усі сподівання, і бостонські коментатори раптом зачудувалися з того, що Янту тільки недавно стукнуло тридцять.
.....
– Ходімо до… – почав Нік, але Дайна його зупинила:
Вона промовила це сильним, наполегливим голосом, і всі здивовано обернулися на неї.
.....
