Люди (та, або) чи (як, не) свині
Описание книги
Ми не так далеко пішли від природи, як нас у цьому намагаються запевнити. Люди не просто залежні від навколишнього світу, а й, безперечно, підкорюються законам існування живої матерії. Що хвилини людина дихає, споживаючи кисень і виштовхуючи вуглекислоту. Декілька разів на день, для подальшого повноцінного життя, необхідно спожити більш менш якісну їжу та відновлювати вологу. Напевно, немає такої особистості яка б не відчувала нестримного поклику, хоча й замаскованого, до відтворення. Ото ж люди народжуються, дорослішають, старіють і відходять у вічність, так само як більшість істот у цьому мудрому світові, не дивлячись на те, що ми набагато розумніші від усіх відомих організмів. Як що розглянути будь яку екосистему, будь то амазонські хащі чи пустельні дюни, легко відмітити залежність усіх мешканців одне від одного. Таку ж збалансовану систему створила навколо себе людина.
Отрывок из книги
Микола Іванович не любив іти на роботу на порожній шлунок – «голодна людина багато не зробить» частенько повторював він. Отож ранок завжди починався з ситного сніданку і гарячого напою, полюбляв він, також, закусити після всього чимось смачненьким. Сьогодні, по дорозі на ферму він жував, смачно прицмокуючи, червонобоке яблуко. Відкушував жадібно, пускаючи краплю солодкого соку на підборіддя, ретельно пережовував і з насолодою ковтав, навмисно роблячи глибокий вдих, щоб під час видиху сповна відчути аромат райського плоду. Він так захопився, що не залишив звичного недоїдка: поглинув навіть насінини і їх жорсткі оболонки. Тільки після цього він з полегшенням зітхнув та прискорив крок.
Кирзові чоботи вгрузали в багнюку, яка з’явилася на дорозі після холодної осінньої зливи. Можна було піти асфальтованим шляхом, та Микола Іванович любив милуватися озиминою, яка сміливо вилазила на полі біля його стежки, з цікавістю спостерігав за птахами, переважно воронами, які гамірливо рухались у різних напрямках, інколи щастило уздріти лиса або зайця, що теж сюди навідувались за якоюсь дурницею. Ще, під час цих прогулянок він дихав, глибоко, смакуючи усі можливі пахощі, що породжували степові трави. Отож, Микола Іванович максимально заряджався оптимізмом, перед тим як поринути у черговий трудовий день.
.....
– Чого це раптом? – мимо волі вигукнув Микола Іванович, борючись з невчасною цукеркою.
– Цінова політика на свинину дуже не вигідна, отож Шеф і вирішив тимчасово скинути поголів’я. – Констатував Сергій Васильович.
.....