Чому я не втомлююся жити

Чому я не втомлююся жити
Автор книги: id книги: 116225     Оценка: 0.0     Голосов: 0     Отзывы, комментарии: 0 72 руб.     (0,78$) Читать книгу Купить и читать книгу Купить бумажную книгу Электронная книга Жанр: Современная зарубежная литература Правообладатель и/или издательство: ДП с иностранными инвестициями "Книжный Клуб "Клуб Семейного Досуга" Дата публикации, год издания: 2014 Дата добавления в каталог КнигаЛит: ISBN: 978-966-14-7840-3,978-966-14-8162-5 Возрастное ограничение: 16+ Оглавление Отрывок из книги

Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.

Описание книги

Мати, чий мозок пересаджено в нове тіло, молодша за сина удвічі; вчений знищує світ, щоби зустрітися з Богом; телерепортер несподівано перетворюється в персонаж твору письменника. А ще: де живе Бог? Що є істина, а що обман? Чи небо над нами не є голограмою? Ці та інші питання – в центрі нової прозової книги унікального автора, який живе між Литвою та Францією.

Оглавление

Ярослав Мельник. Чому я не втомлююся жити

Болеро

Інфаркт

Пробач, чи що

Мій Барабанкін

Кінець світу

Пташка, яка замерзла на льоту

Вдома у Бога

Автор

Чому я не втомлююся жити?

Це говорю я

Сміттєпровід

Отрывок из книги

Звичайно, я знав, що десь існує ця кнопка. У ній закладені всі коди ядерних арсеналів планети. Іноді я навіть подумував про людину, під чиїм шорстким пальцем знемагає від млості ця гладенька кнопочка. Можливо, цей палець належить Президентові, або – Головнокомандувачу, а можливо – начальникові Управління Безпеки. Хоч би як там було, але іноді, пізньої ночі, я завмирав від незрозумілого почуття – суміш солодкого очікування зі страхом – уявляючи цей спокійний, що згинається, як і належить, у трьох місцях, товстий палець з обгризеним нігтем. Іноді я ніби перевтілювався у самого володаря: не він, а я стояв біля напівосвітленого пульта в бункері, напівсонний, самотній, відімкнувши власним ключем потаємні двері святая святих. І всі образи – на людей, на суспільство, на світ – здіймалися в мені, коли я пестив вм’ятину заповітної кнопки.

Так, мені було солодко розгойдуватися на гойдалці почуттів, які то відроджувалися, то згасали самі собою. Колишні образи, ігнорування мене всіма, принижена гідність – прокидалися з небуття, оголювали у вищирі зуби: та зненацька думка про мільярди життів, великодушність, прощення всіх і вся – брали гору. І тоді подушечка мого пальця, що було розплескалася, повертала собі належний їй кулястий стан. Кнопочка, вона була моєю улюбленою іграшкою – під час нічного неспання: коли я, викотивши з гаража свій чорний «кадилак», під’їхавши на ньому до замаскованої під дачне селище бази, спускався під землю – щоб тут, у порожній просторій залі, при світлі однієї лише контрольної лампочки плекати своє почуття влади.

.....

Вона вже ридала, у мене на грудях.

Я відкрив очі і – поверх її голови – побачив ангела: красивого, який світився, – справжнього. Він стояв, випромінюючи жовте світло, в кутку, і його права рука була піднята. «Я з тобою», – сказав ангел.

.....

Добавление нового отзыва

Комментарий Поле, отмеченное звёздочкой  — обязательно к заполнению

Отзывы и комментарии читателей

Нет рецензий. Будьте первым, кто напишет рецензию на книгу Чому я не втомлююся жити
Подняться наверх