Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Отже, ми вирушили.
Вирушили, щоб, як сказав Ґоґлік, знайти місце, де трохи тепліше, ніж у нашому чортовому місті. Того дня, коли від’їжджали, у Тбілісі було справді дуже холодно. Можливо, тому Ґоґлік і не був таким жвавим, як зазвичай. З іншого боку, важко сподіватися на його врівноваженість та поступливість за таких обставин: ми їхали на чужину на чужі гроші, а звідти маємо привезти чужий товар. Щоправда, Ґоґліка це насправді не дуже хвилювало. Він такий дурний вилупок, що люди серйозних справ йому здебільшого не доручають – ну, якщо не враховувати закінчених йолопів на зразок Ачико Кіпіані, поряд із тупістю якого розум навіть Ґоґліка видається гострим, як ніж.
.....
Я теж виповз з-за керма й наблизився. Двір виглядав занехаяним і брудним, наче свинарня, ним бігали, квокчучи, кури, а в глибині тулилася стара обшарпана халупа без вікон. Через двір було натягнуто мотузку, на якій теліпалася випрана азерська білизна. Здається, гіршого смітника мені ще не випадало бачити.
– Готовий закластися на будь-що, що під тими дошками він ховає тонну золота, – кинув Ґоґлік і знову зарепетував: – Мізане!
.....