Тартарен Тарасконський

Тартарен Тарасконський
Автор книги: id книги: 145877     Оценка: 0.0     Голосов: 0     Отзывы, комментарии: 0 209 руб.     (2,04$) Читать книгу Купить и скачать книгу Купить бумажную книгу Электронная книга Жанр: Зарубежная классика Правообладатель и/или издательство: "Издательство Фолио" Дата публикации, год издания: 1872 Дата добавления в каталог КнигаЛит: ISBN: 978-966-03-7142-2 Скачать фрагмент в формате   fb2   fb2.zip Возрастное ограничение: 12+ Оглавление Отрывок из книги

Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.

Описание книги

Трилогія «Тартарен Тарасконський» відомого французького романіста і драматурга Альфонса Доде (1840–1897), що зажила великої популярності серед читачів, об’єднує три книги – «Незвичайні пригоди Тартарена Тарасконського» (1872), «Тартарен в Альпах» (1885) і «Порт-Тараскон» (1890). Головний герой трилогії Тартарен, смішний товстун із невеликого провансальського містечка, має риси і Дон Кіхота, і Санчо Панси: він жадає подвигів та слави, хоча через власне боягузтво ніколи не виїжджав із рідного Тараскона. Проте неймовірне марнославство та буйна фантазія усе ж таки примушують його покинути затишний будиночок, садок із баобабом і вирушити назустріч небезпекам. Автор із суто французьким гумором змальовує свого героя – добродушного і безжурного, недалекого і самозакоханого хвалька Тартарена із Тараскона, чиє ім’я вже давно стало прозивним.

Оглавление

Альфонс Доде. Тартарен Тарасконський

Незвичайні пригоди Тартарена Тарасконського

Епізод перший. У Тарасконі

І. Садок із баобабом

II. Кілька слів про славне місто Тараскон. Стрільці по кашкетах

III. Нє!.. Нє!.. Нє!.. Ще трохи про славне місто Тараскон

IV. Вони!

V. Тартарен вирушає до клубу

VI. Два Тартарени

VII. Європейці в Шанхаї. Міжнародна торгівля. Монголи. Чи був брехуном Тартарен Тарасконський? Самоомана

VIII. Звіринець Мітен. Атласький лев у Тарасконі. Урочиста й жахлива зустріч

IX. Незвичайна самоомана

X. Перед від’їздом

XI. Шпагами коліть, панове, шпагами, а не шпильками!

XII. Розмова в будиночку з баобабом

XIII. Від’їзд

XIV. Марсельський порт. Відпливаємо! Відпливаємо!

Епізод другий. У терків

І. Плавання. П’ять положень шешьї. На третій день. Рятуйте!

II. До зброї!.. До зброї!

III. Звернення до Сервантеса. Висадка. Де ж терки? Терків нема. Розчарування

IV. Перша засідка

V. Пах! Пах!

VI. Поява левиці. Страшна баталія. «Зборисько відчайдухів»

VII. Історія з омнібусом, мавританкою та жасминовими чотками

VIII. Спіть собі, леви Атласу!

IX. Князь Григорій Чорногорський

X. Скажи мені, як звуть твого батька, і я скажу, як зветься ця квітка…

XI. Сіді Тарт’рі бен Тарт’рі

XII. Нам пишуть з Тараскона

Епізод третій. У левів

І. Диліжанс на засланні

II. Заходить низенький чоловічок

III. Лев’ячий монастир

IV. Караван у дорозі

V. Нічна засідка в олеандровому гаї

VI. Нарешті!

VII. Катастрофа за катастрофою

VIII. Тараскон! Тараскон!

Тартарен в Альпах

І. Поява в «Рігі-Кульм». Хто він? Розмови за столом, накритим на шістсот персон. Рис і чорнослив. Імпровізований бал. Невідомий розписується в реєстраційній книзі. П. К. А

II. «Тараскон. Поїзд стоїть п’ять хвилин». Клуб альпінців. Що таке «П. К. А.». Кролики сажові й кролики капустяні. «Ось моя духівниця». Канарський сироп. Перше сходження. Тартарен виймає окуляри

III. Тривога нa Рігі. Спокійно! Спокійно! Альпійський ріг. Що побачив Тартарен на дзеркалі, коли прокинувся. Розгубленість. Провідника викликають по телефону

IV. На пароплаві. Йде дощ. Тарасконський герой ушановує тіні героїв померлих. Правда про Вільгельма Телля. Розчарування. Тартарена Тарасконського ніколи не було на світі. «Ти ба! Та це ж Бомпар!»

V. Відверта розмова в тунелі

VI. Брюнізький перевал. Тартарен попадає в лабети до нігілістів. Зникнення італійського тенора та авіньйонської линви. Нові подвиги стрільця по кашкетах. Пах! Пах!

VII. Тарасконські вечори. Де він? Цикади на міському кільці кличуть Тартарена додому. Муки тарасконського страдника. Клуб альпінців. Що відбувалося в аптеці на Малому майдані. «Сюди, Безюке!..»

VIII. Вікопомна розмова між Юнгфрау і Тартареном. У салоні нігілістів. Дуель на мисливських ножах. Страшний сон. «Ви до мене, панове?» Господар готелю Мейєр вельми дивно вітає тарасконську делегацію

IX. У «Прирученій сарні»

X. Сходження на Юнгфрау. Ти ба – бики! «Кігті» Кеннеді нікуди не годяться, спиртівка – також. В хатині клубу альпіністів з’являються люди в масках. Президент падає в розколину. Там же він губить свої окуляри. На вершині! Тартарен обертається на бога

XI. Назад, до Тараскона! Женевське озеро. Тартарен пропонує оглянути Боніварову темницю. Коротка розмова серед троянд. Всю зграю ув’язнено. Бідолашний Бонівар. Де знайшлася авіньйонська линва

XII. Готель Бальте в Шамоні. Тхне часником! Чи потрібна линва, коли сходиш на Альпи? Shake hands [28]. Учень Шопенгауера. На привалі в Гран-мюле. «Тартаррене! Мені треба з вами поговорити…»

XIII. Катастрофа

XIV. Епілог

Порт-Тараскон. Останні пригоди славнозвісного Тартарена

Книга перша

І. Ремствування Тараскона на теперішній лад. Бики. «Білі отці». Тарасконець у раю. Облога і капітуляція Памперігустського монастиря

II. Аптека на Малому майдані. Поява півничанина. «З нами Бог, Ваша світлість!» Рай за морем

III. «Порт-тарасконська газета». Добрі вісті з колонії. В полігамії. Тартарен готується знятися з якоря. «Не виїздіть! Ради Бога, не виїздіть!»

IV. Вантаження Тараски. «Повний вперед!» Бджоли залишають вулик. Дух Iндії і дух Тараскона. Тартарен вивчає папуаську мову. Розваги в дорозі

V. Правдива притча про Антихриста, яку розповів велебний отець Батальє на палубі «Туту-пампама»

VI. Прибуття у Порт-Тараскон. Анікогісінько. Висадка ополчення. «Апте… Безю…» Бравіда встановлює зв’язок. Жахлива катастрофа. Татуйований аптекар

VII. «Кажіть далі, Безюке…» Шахрай чи не шахрай герцог Монський? Адвокат Бранкебальм. Verum enim vero [33], «остільки» із «оскільки». Плебісцит. «Туту-пампам» зникає за обрієм

Книга друга

І. Порт-тарасконський меморіал

II. Бій биків у Порт-Тарасконі. Пригоди й сутички. Прибуття короля Негонко та його дочки Лікірікі. Тартарен треться носом об ніс короля. Великий дипломат

III. Дощить і дощить. Епідемія водянки. Часникова юшка. Наказ губернатора. Часнику забракне. Часнику не забракне! Хрестини Лікірікі

IV. Продовження Паскалонового «Меморіалу»

V. Поява герцога Монського. Обстріл острова. Це не герцог Монський. «Спустіть прапор, хай вам чорт!» Тарасконці повинні покинути острів за двадцять чотири години, а судна немає. Всі, хто трапезує з Тартареном, присягаються, що підуть разом із губернатором у полон

Книга третя

І. Як англійці вітали Тартарена на борту «Томагавка». Прощання з островом Порт-Тараскон. Губернатор розмовляє на палубі зі своїм маленьким Лас-Казом. Костекальд знайшовся. Дружина командора. Тартарен упольовує свого першого кита

II. Обід у командора. Тартарен показує на Фарандоли. Як лейтенант Шіпп визначив тип тарасконця. Коли побачили Гібралтар. Помста Тараски

III. Продовження Паскалонового «Меморіалу»

IV. Судовий процес на півдні. Суперечливі свідчення. Тартарен присягається перед Богом і людьми. Тарасконські вишивальники. Рюжімабо зжерла акула. Несподіваний свідок

V. Бомпар перейшов міст. Історія листа з п’ятьма червоними печатками. Бомпар виставляє за свідків увесь Тараскон, aле Тараскон не відгукується. «Та прочитайте ж нам цього листа, cто чортів!» Брехуни північні і брехуни південні

VI. Продовження і закінчення Паскалонового «Меморіалу»

Отрывок из книги

Відтоді, як я вперше завітав до Тартарена Тарасконського, минуло дванадцять-п’ятнадцять років, проте мені здається, що це сталось учора: в пам’яті моїй той день закарбувався на все життя. Безстрашний Тартарен жив тоді на околиці, в третьому будинку по лівий бік Авіньйонського шляху. Це була вілла із садком попереду і балконом позаду, із сліпучо-білими стінами й зеленими жалюзі; біля хвіртки – зграйка малих савоярів, які гралися в класи або дрімали на осонні, поклавши голови на свої скриньки з ваксою.

Вілла як вілла… Дивлячись на неї, ніхто й не подумав би, що це – оселя героя. Проте всередині… Боже милий! Скрізь – від підвалу до горища, ба навіть у садку! – витав дух героїзму. Атож!..

.....

«Леви на півдні? – думав наш герой. – То поїду на південь!»

Він проковтнув останній шматок, устав, подякував корчмареві, поцілував, забувши про баталію, стару ельзаску і зронив сльозу над могилою нещасливця Чорнуля.

.....

Добавление нового отзыва

Комментарий Поле, отмеченное звёздочкой  — обязательно к заполнению

Отзывы и комментарии читателей

Нет рецензий. Будьте первым, кто напишет рецензию на книгу Тартарен Тарасконський
Подняться наверх