Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
«Касету з записами Мельниченка спочатку вставили не тією стороною»
«Наш герб – рюмка, скелет оселедця, ложка і виделка»
«Командування приймаю на себе! Хто проти – мегафоном по голові!»
«Мого батька залишили на потопаючому кораблі»
«Якщо схрестити рухівця з комсомолкою, буде нормальний соціаліст»
«З дружиною в мене склалося дуже здорово!»
«Подаровані Кучмі личаки спочатку призначалися Литвину і були куплені в магазині “Мистецтво”»
«В армії мене навчили підкорятися»
«Опозиція примостилася під пам’ятником Леніну»
«Нашу дільницю спочатку підпалили, потім приїхала ціла бригада юристів від самого Медведчука»
«З вікна нашої квартири мені махав молодший син. А я не знав, чи повернусь додому»
«Я впевнений – Кучмі були надані гарантії»
«Мешканцям наметового містечка я сказав: “Тепер ви відповідаєте самі за себе”»
«Міліція перетворюється на пральний порошок для мафії»
Велика чистка
«Листи з резолюціями Мороза я пускав у різальний апарат»
«Посади раніше справді продавались і купувались»
«В міліції жартувати не можна»
«Якби сина Ющенка заарештували на 15 діб, це було б незаконно»
«Прокуратура не дала оцінку корупції»
«Це просто катастрофа: міліція і «кришує» кримінал, і знущається над людьми, і займається катуванням»
«Луценко прийшов провідати Шуфрича в палату № 6 дитячої лікарні»
«Тетяна Засуха чомусь думала, що її чоловіка десь викинуть із вертольота»
«Коли мені говорять: «Тримайся!», я кажу, що я не хитаюсь!»
«Поки що я – вільний громадянин і на мене не наділи наручники»
«Попивши зі мою чайку, Ахметов пішов у сусідню кімнату і дав показання»
«Я нікому ніколи не казав: “Знайдіть мені компромат на конкретну особу чи партію”»
«Після спроби реформувати ДАІ преса щодня показувала страшні аварії»
«Найбільша небезпека для нашої країни – відставні професійні силовики»
«Я сказав Януковичу: “Смотрящих не буде!”»
«Класика: реванш – так до кінця!»
«Я двічі запустив по телефону чутку, що хочу повернутися в міліцію через суд. На це зреагувала “прослушка”»
«Міліція і Прокуратура нині нарешті стали єдиним механізмом»
«Я свідомо формував самодостатню команду, а не “гвардійців Луценка”»
«Домовлятися чи не домовлятися?»
«Він – лідер змін»
«Ми засвоїли урок роздрібненості демократів»
Про події, що передували цій історичній прес-конференції, говорили та писали дуже багато. Проте варто бодай кількома реченнями нагадати про них.
Отже, у ніч на 17 вересня 2000 року Георгій Гонгадзе, керівник Інтернет-проекту «Українська правда», вийшов із квартири журналістки Олени Притули, обмовившись, що вже пізня година і він буде «ловити» машину, аби дістатися додому. Вранці на сайті «Української правди» висіло повідомлення про зникнення редактора. Вдень з`явилися згадані вже оголошення на станціях метро.
.....
Через те ввечері того ж дня плівки майора Мельниченка переїхали в офіс Соціалістичної партії на вулиці Воровського в Києві, де тоді розміщувалася редакція «Граней», для подальшої розшифровки і «зливу» матеріалів у Інтернет. Наступного дня всі бажаючі могли ознайомитися з розшифровкою плівок Мельниченка на сайті «Української правди».
Насправді зміст плівок Мельниченка здивував тільки пересічних громадян, і то – далеко не всіх. Більшість населення України знала про таємні записи в кабінеті Кучми лише те, що вони є і що довкола них виникає якийсь скандал. Інформацію сприймали здебільшого як чергову «розборку» в верхах, коли політичні опоненти зливають компромат один на одного. А якщо говорити зовсім уже по-народному, то це сприймалося, як «пани чубляться». Потрібен був поштовх для того, аби люди зрозуміли – те, що записано на плівках, насправді стосується кожного.
.....