Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Депресія чи хандра, а лікуватись треба сексом
Екстремалка Ліда
О Іллічівськ! Ти завжди в пам’яті, немов казковий сон
Із паном Шкурландом на шару не мандрують
Ностальгія за Стамбулом
Гей, Одесо, куди свій шарм поділа?
Літак мені, літак!
Свято, яке так і не настало
Найбільший ворог мій – язик
Сам Марк Антоній тут кохався з Клеопатрою
Удюка кривдникам не прощає
Що носять Казанови в гаманці, або Секс і труд поруч ідуть
Нацюцюрники носять дурники, а я – статевий гігант!
На Грін Каньйон, або Не лови гав, Химко, на те ярмарок!
СНІД як кара Божа за содомський гріх
Ні риба ні м’ясо
Лідине гріхопадіння
Чарівна Ауріка як ліки від кохання
Велика трагедія тендітної буковинки
Коханка, як і дружина, у надвеликих дозах швидко набридає
Турнір на честь прекрасної блудниці
Міфічна Химера – родом із Кемера
У турка фалос недешевий
Прокинулась одна, як ніч пройшла
Бог сам не їв і вірним не велів
На прощу до Миколи-чудотворця
Великодні мандри
Замикайтеся надійно, щоб Протяга не було
Бідні родичі «Кілікія-палас», або Ніч феромонів
У гонитві за примарою заможності й достатку Микола уже давно забув, коли востаннє був у відпустці. Він уперто намагався досягнути успіху там, де це не вдавалося його колегам. Тож відколи став головним редактором бізнесової газети, взагалі не відпочивав. Робота не відпускала навіть на вихідні. Але й працюючи у такому темпі, Микола не міг наздогнати свою удачу. Тільки із року в рік накопичувалася втома. І ось настав час, коли вона перейшла у хронічну. Хоч за що б він брався, усе падало з рук.
Микола зовсім збайдужів до життя. Він хотів лише одного – виспатись. А тут ще, як на лихо, почалося весняне безсоння. І те безсоння катувало його навіть більше, ніж втома. Бо цілісінький день на роботі злипалися очі. А уночі, варто було лягти у ліжко, навалювалися спогади про речі, які кожен чоловік воліє краще ніколи не згадувати. Й він до самісінького ранку крутився у постелі, благаючи Бога про сон. На душі було так гидко і тоскно, що хоч руки на себе накладай. Зрештою, про все це він розповів лікарю.
.....
Микола, який по самі вуха закохався у юну сусідку, не знаходив собі місця. Він телефонував Ліді на мобільний, але та не вмикала слухавку. Намагався підстерегти у дворі, щоб поговорити, але Ліда, буркнувши коротеньке: «Драсьтє!», – пробігала повз нього не зупиняючись. Микола ретельно аналізував свою поведінку з Лідою, перебирав кожне сказане слово і ніяк не міг зрозуміти, чим образив свою юну коханку. Бо, звідкіля йому було знати, що людина, народжена під знаком близнюків, не здатна тверезо керувати своїми вчинками. Вона рухається по життю за течією й часто зовсім без видимої зовні причини міняє напрям руху.
Потім Микола знову потрапив на Лідину орбіту. І знову почалися їхні шалені ранки. Але і цього разу вони обірвалися так само несподівано, як і колись.
.....