Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Урок вічної молодості від вершительки людських доль
Підступна роль маленької піщики
Кому ті принципи потрібні, коли начальник ретроград!
Урок субординації від досвідченого стратега
Учіться ставити підніжки, або Бюрократичний лабіринт
Урок взаємодії міністерств
Приємна несподіванка з минулого
Сеньйорита Вишенька як подарунок долі
Перша перемога С. Б
Урок інформаційної блокади
«Одобрямс», шитий білими нитками
П’ять хвилин сорому і… в дамках, або Найкращий адвокат – суддя
Урок конспірації, або Я на місці, але мене нема
І непримиренність має свою ціну
Про всесильного ґазду
Що з підлеглого візьмеш, крім аналізу!
Міністерські таємниці із чорного ходу
Перевірка Грищенка на вошивість
Мнє главноє журналістіка
Не так сталось, як гадалось, або Що то значить улюблена праця!
С. Б. вхопила свого бога за… пікантне місце
Не пхайся з ініціативою, коли тебе не просять
Перший раз без зауважень
Приходить влада і відходить, а їсти хочеться щодня
Римський сенат сказав: пити треба менше
Нахаби розуміють тільки хамство
Не стійте над душею, не дихайте в потилицю
Ходячий прейскурант, або Не лякайте мене міністром
Уроки бездіяльності, або Мертвий сезон
Фінальний урок держслужбовця, або Облизень на закуску
Софія Борисівна, С. Б., або просто секс-бомба застарілої конструкції, яка увесь свій запал спрямувала на боротьбу з ненависними чоловіками, ніяк не могла змиритися з тим, що кращі її літа вже позаду. Як і в далеченькі часи своєї юності, вона з’являлася на людях зодягнута у коротенькі сукенки та міні-спіднички, з-під яких безсоромно стирчали схудлі, колись навіть дуже красиві ноги. Жовчний характер та надмірне вживання гриму й косметики призвели до того, що шкіра на її обличчі пересохла й полущилась. З-під товстезного шару макіяжу випирала луска пересохлого епідермісу. У такому середовищі залюбки оселяється так званий міський кліщ. Під гострим лискучим носиком двома шнурочками виділялися тонкуваті губи. А що мода – штука мінлива, то щоб не відстати від неї, Софія Борисівна жирно обводила уста косметичним олівцем і ще чимось схожим на світло-коричневий маркер. Портрет доповнювала коротка молодіжна зачіска а-ля підскубане курча, колір якої можна було ідентифікувати як «линяла блондинка».
Колишньою красунею здалеку ще милувалися короткозорі. Але, придивившись зблизька, байдужіли. І лише добряче підпилі чолов’яги зрідка пропонували своє товариство. А які мужчини ще зовсім недавно упадали біля неї, добиваючись бодай уваги!
.....
– Що ж, до кінця сесії ще є час, щоб підготуватися краще й перескласти іспит, – співчутливо мовив викладач. – Я навіть готовий додатково проконсультувати вас.
Ті консультації, як водиться, проходили на професорській дачі в повному усамітненні, – аби ніхто не заважав дівчині пізнавати науку. За вікном хурделила зима, а тут, серед засніженої лісової пустки Кончі Озерної, у затишному двоповерховому котеджі під келих шампанського та «Місячну сонату» Бетховена відбувалося таїнство пізнання. Ті консультації настільки припали до смаку обом, що не припинялися впродовж усієї сесії, канікул та наступного семестру. А коли у професора в установі звільнилася посада особистого секретаря-референта, Софійка охоче зайняла її і в офісі, і у поїздках по країні та закордонах, і в постелі. Свої обов’язки виконувала так вміло й сумлінно, що при всіх переміщеннях і підвищеннях по службі, шеф забирав її з собою як талісман. Але, як влучно запримітили викладачі вищої школи, старіють усі: дружини, коханки і навіть секретарки. Лише третьокурсниці – ніколи. Тож настав день, коли при черговій зміні шефової посади, Софійці, яка тоді вже охочіше відгукувалася на Софію Борисівну, не знайшлося місця в адміністративному обозі. Там вмостилася значно молодша й звабливіша.
.....