Соловецький етап. Антологія
Описание книги
Горезвісна Соловецька каторга прийняла до себе майже всіх представників народів СРСР і навіть Європи й Америки. Можна вважати, що совєтська табірна система почалася, коли 13 жовтня 1923 року було створено Соловецький табір особливого призначення з двома пересильно-розподільчими пунктами у Архангельську та Кемі. Каторга проіснувала до 2 листопада 1939 р.
«Соловецькі табори – країна мук і відчаю. Переважну більшість з тих, хто туди потрапляв, чекала загибель. У запліснявілих мурах монастиря, де колись ченці кадили фіміам покори Всевишньому, тепер фабрикували романтичну брехню про любов-ненависть і царство Боже на землі», – писав письменник І. Гришин-Грищук, який пережив сибірські табори.
Ця антологія присвячується тому останньому етапу 1937-го року з Соловків до урочища Сандармох у Карелії, де було вистріляно цвіт української інтелігенції, а серед них кілька десятків науковців та біля трьох десятків письменників – Валер’яна Підмогильного, Миколу Зерова, Павла Филиповича, Мирослава Ірчана, Валер’яна і Клима Поліщуків, Олексу Слісаренка, Григорія Епіка, Юліана Шпола, Василя Штангея, Марка Вороного, Михайла Лозинського, Леся Курбаса та багатьох інших… Протягом п’яти днів – 27 жовтня і 1—4 листопада – було убито 1111 в’язнів.
Минуло 80 років від цієї дати.
Оглавление
Антология. Соловецький етап. Антологія
Соловецька трагедія
Соловецька каторга
№1
№ 2
№ 3
Семен Підгайний "Українська інтелігенція на Соловках"
Семен Підгайний
Уваги до загальної характеристики каторги
Ті, чиї імена не значаться в історії
Державні і партійні діячі совєтської україни
Українські науковці і митці
Соловецька антологія
Євген Плужник
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
Галілей (уривок)
Микола Нарушевич
Наш шлях
* * *
* * *
* * *
* * *
У жовтні
Вечір
Віталій Сніжний
Коло електростанції
Літній день
Гудуть, гудуть швидкі вагони…
Гірська фотогенія
* * *
Сільський вчитель
Гео Шкурупій
Провокатор
* * *
Ненюфари. Поема
Пісня зарізаного капітана
Голод
Ждань
Предсонцзоря
Вогко
Мантри
Барабан печалі
Вогкість вуст
Радісно
З циклю "Море"
В краї незнані…
Портрет романтика
Геометрія
Лікарепопиніада (уривок)
Машина
Тихше, місто!
Сум
Морок
Сонячно
Кость Котко
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
Фрагменти минулого
Ладя Могилянська
* * *
Літнє
* * *
Травневі трави
Осіння поема
Рондель
* * *
На коні вороному
Купальські трави
Пам’яті Єсеніна
* * *
В день Святого Юрія
Повстання
Василь Атаманюк
Самотній хрест
І скільки я верстов поміряв
Прощальна пісня
Троянд червоних пелюстки…
Я знаю
Пісня
Василеві Стефаникові
До Галичини
* * *
* * *
* * *
* * *
Ти моя!
* * *
Finale
В чаду любови
* * *
* * *
* * *
* * *
Насолода кохання
Принада
Жінці
Михайло Козоріс
Автобіографія
Жінка
Рахунок
Коляда
* * *
Нічка
Люблю тебе
Марко Вороний
Молитва
Судний день (Орнамент)
Радісні любощі
Слово
Різдвяна елегія
Отчизна
В закрижаній шклянці
Церква й янголи
Священний попіл
Сонце осени
Ім’я її (Фрагменти з поеми)
Михайло Лозинський
Розвіяні мрії
Порада
* * *
Сон
Андрій Панів
Жита
На Воронівських кручах
Злива
Весняна трилогія
Настрої вечірньої години
Сонети серця
Тифліс вночі
Вечір у Мінгрелії
На місто стомлене…
Валер’ян Поліщук
Тихий острів
Тарганець
Мертвяк. Гротеск
Філігрань
Кінь
Сліпий сіяч
Любов Амана
На Мавський Великдень
Осінь
Пасіка
Мій дух
Цвіркуни
Напровесні
Весняний став
Вода і ліс
Рання осінь
Олександру Білецькому
* * *
Градація
Газела
* * *
Стихійна радість
Любов
Останній лист
Верховини
Жінка
Еротичний сполох
Клим Поліщук
Жменя землі
Три хрести
Теребовельський Христос
Лицар Беньовський
«Зелена криниця та дуб кучерявий»
Чортів камінь
Тіні минулого. Волинські легенди
Олекса Слісаренко
Тварина
Микола Зеров
Незабутнє, немеркнуче…
Юліан Шпол
Золоті лисенята (уривок з роману)
Поезії
Гро Вакар
Останній борг
Уривок з промови на диспуті Кому? Потрібне? Мистецтво?
Порт
Маршрут
Іван Дорожній
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
М. М. М
Втома
* * *
* * *
* * *
* * *
Григорій Епік
Радіоаматор
Мирослав Ірчан
Княжна
Павло Филипович
* * *
* * *
* * *
Пісня
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
Михайло Качанюк
Новий хрест
По Закарпатті
Валер’ян Підмогильний
Важке питання
Комуніст
Іван Босий
Повстанці
Лесь Курбас
В горячці
Яків Ковальчук
«17?.. – 13»
Федір Пущенко
Мотоорі Норінага (1730—1810)
Анонімні автори
Антін Крушельницький
Страждання молодої людини
Кров
* * *
* * *
Володимир Штангей
Злочин у степу
Отрывок из книги
Жив собі я у селі, господарював, мав собі чималу сім’ю, 7 душ, і усього мав 3,5 десятини землі; було мені дуже тяжко виховувать дітей, ну усе-таки, живши при сім’ї, веселився, бо любив її.
Тільки було дуже важко жити мені через Большовицьку Владу, що вона так ізнущалася із українського селянства, забирала, обдирала, арештовувала; ну не давала селянству нічого: ні мануфактури на одяг, ні шкір на обув, ні інвентарю на обробіток землі. І дуже було важко дивиться на цю справу; навіть і дітям зшитків не було і книжок на освіту. У селян все забирали і руйнували, а заробітків не давали. І це так було і мені і взагалі усім громадянам на Україні.
.....
Я зустрів його 1933 року, власне, не на самих Соловках, а, так би мовити, в передпокою Соловків – на Поповому острові, де був порт, що звався «Морсплав». На тому «Морсплаві» Шумський користувався з політрежиму, але був під пильною охороною; міг, проте, розмовляти з усіма ув’язненими, хоч до того не виявляв жодного інтересу. З в’язнями, навіть колишніми видатними партійними діячами, говорив мало і висловлював гадку, що їх, очевидно, посадили не випадково, бо вони, мабуть, таки справді контрреволюціонери. З того ж таки «Морсплаву» особливим конвоєм відправлено його до Москви, і я більше вже його не бачив.
Посада уповноваженого наркомату закордонних справ на Україні трохи нагадувала посаду наркома пошти й телеграфу в Москві, яку, як правило, давали тим, хто потрапляв у неласку. За цією посадою нарком сподівався розстрілу, тюрми чи, в кращому разі, виходу з тиражу. На Соловках був один уповноважений «наркомзаксправ» – Солодуб, що прибув туди наприкінці 1933 року.
.....