Чорт зна що. Запропаща душа
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Антология. Чорт зна що. Запропаща душа
Сатанинські фіґлі
Іоаникій Галятовський
Небо новоє
Рабі Нахман з Брацлава
Дивовижний кінь
Левко Боровиковський
Коваль
Іван Купчинський
Чортів портрет
Пантелеймон Куліш
Про те, що сталося з козаком Бурдюгом на Зелені свята
Григорій Данилевський
Біс на вечорницях
Олекса Стороженко
Чортова корчма
Юрій Ревякин
Нечиста сила
Проклята скрипка
1
Степан Васильченко
В хуртовину
Чарівний млин
Василь Стефаник
Сама-саміська
Василь Королів – Старий
Дідько
Чорт-помічник
Михайло Андрелла
Історія о сатані на ім’я Найда
Ганна Барвінок
Чорт у крепацтві
Іван Наумович
Чорт наймитом
Фляшка
Дніпрова Чайка
Білий чорт
Василь Королів-Старий
Чортова перечниця
Куций чорт та його мати
Микола Голобородько
Чортяча спокуса
Запропаща душа
Апокриф
Слово о святім Василії Великому, який відняв Євладія від диявола
Перекладні притчі
Притча про п’яницю, який продав свою душу
Притча про гравця і Сатану
Левко Боровиковський
Диво-рушниця
Микола Білевич
Білі каптури
1
2
3
Дід Денис
Де біс не зможе, туди молодицю пошле
Пантелеймон Куліш
Коваль Захарко (Оповідання одного козака)
Іван Затиркевич
Xтодонт
Василь Гнилосир
Козака й чорт не зляка
Володислав Лозинський
Запатан
Наталя Кобринська
Чудовище
Іван Франко
Юрій Ревякин
Бісівський ніж
Любов Яновська
Миколчині овечки
Пан Твардовський
Іван Барщевський
Твардовський і учень
Степан Карпенко
Пан Твардовський
Вступ
1
2
3
4
5
Епілог
Чортівський скарб
Хома Купрієнко
Як нажито, так і прожито
Орест Сомів
Цвіт папороті (уривок з повісти «Перекази про скарби»)
Микола Білевич
Кум Петро
Світицвіт
Федір Заревич
Чудний цвіт
Юрій Ревякин
Скарб диявола (Волинська легенда)
I
ІІ
ІІІ
IV
Біс хтивости
«Повість времяних літ»
Томаш з Рави Рутенець
Хитрощі, уживані дияволом, щоб добути собі тіло
Інкуби нападають не тільки на жінок
Історія пані Пелагії
Стефан Грабинський
У домі Сари
Юрій Винничук
День ангела
Отрывок из книги
Український чорт – невтомний жартівник і дурисвіт. Невідомо, звідки слід чекати його нового підступу. А однак, судячи із творів цієї книжки, переважно жарти чорта не такі вже й страшні, і їм можна протистояти, або навіть повертати собі на користь.
Представник церковного красномовства XVII ст. і теоретик схоластичної проповіді, Іоаникій Галятовський вчився в Києво-Могилянській колегії і був учнем церковного діяча Лазаря Барановича. Деякий час був учителем колегії, а пізніше (1657 р.) її ректором. У 1669 р. Галятовський став архімандритом Чернігівського Єлецького монастиря, де й помер у 1688 р. Він написав збірник проповідей «Ключ разумінія» (1659 р.), додавши до нього трактат «Наука албо способ зложеня казаня»; видав збірник оповідань про чудеса Богородиці «Небо новоє» (1665 р.) і збірник «Скарбниця» (1676 р.), польською мовою написав трактати «Alphabetum rozmaitym heretykom», «Fundamenta» та ін.
.....
– Тепер уже все! Тепер уже я піду звідси!
– Як підеш? – спитали здивовані красуні.
.....