Оглавление
Артур Чарльз Кларк. 3001: остання одіссея
Пролог. Первістки
Частина I. Зоряне місто
Розділ 1. Кометний ковбой
Розділ 2. Пробудження
Розділ 3. Реабілітація
Розділ 4. Кімната з краєвидом
Розділ 5. Освіта
Розділ 6. Нейрошолом
Розділ 7. Дебрифінг
Розділ 8. Повернення до Олдуваю
Розділ 9. Небесний парк розваг
Розділ 10. Данина Ікарові
Розділ 11. Тут водяться дракони
Розділ 12. Розчарування
Розділ 13. Чужинець у чужому часі
Частина II. Голіаф
Розділ 14. Прощання з Землею
Розділ 15. Проліт Венери
Розділ 16. За капітановим столом
Частина III. Галілеєві супутники
Розділ 17. Ганімед
Розділ 18. «Гранд Готель»
Розділ 19. Божевілля людства
Розділ 20. Відступник
Розділ 21. Карантин
Розділ 22. Авантюра
Частина IV. Сірчане королівство
Розділ 23. «Фалкон»
Розділ 24. Втеча
Розділ 25. Вогонь на глибині
Розділ 26. Цяньвілл
Розділ 27. Крига і вакуум
Розділ 28. Малий світанок
Розділ 29. Привиди в машині
Розділ 30. Пінний пейзаж
Розділ 31. Ясла
Частина V. Кінець
Розділ 32. Джентльмен на дозвіллі
Розділ 33. Контакт
Розділ 34. Вирок
Розділ 35. Військова рада
Розділ 36. Печера страхіть
Розділ 37. Операція «Дамокл»
Розділ 38. Удар на випередження
Розділ 39. Деїцид
Розділ 40. Північ: Піко
Епілог
Джерела і подяки
Джерела
Подяки
На згадку: 18 вересня 1996 року
Прощання
Отрывок из книги
Кличте їх Первістками. Хоч вони й близько не люди, а все одно були з плоті й крові, і коли зазирали вони в глибини космосу, то відчували захват і цікавість… і самотність. Щойно оволодівши потрібною здатністю, вони почали шукати між зірок товариства.
Під час експедицій вони натрапляли на багато форм життя і спостерігали за еволюцією на тисячі планет. Вони бачили, як часто перші тьмяні іскри інтелекту блимали й затухали в темряві космічної ночі.
.....
Професор Андерсон не марнував часу: того ж дня медсестри обмастили голову Пула якимось лихим на запах кремом, і коли він через годину глянув у дзеркало, то не впізнав себе. «Ну, – подумав він, – мабуть, перука – це таки непогана ідея…»
Нейрошолом приміряли трохи довше. Спершу треба було зробити зліпок, для чого йому довелося посидіти без руху кілька хвилин, поки гіпс затвердне. Він уже побоювався, що йому скажуть, буцім його голова якоїсь неправильної форми, коли медсестри, абсолютно непрофесійно регочучи, ледве змогли його звільнити.
.....
