До книжки відомого англійського письменника Артура Конан Дойла (1859–1930) увійшли дві повісті – «Етюд у багряних тонах» (1887) та «Знак чотирьох» (1890). Перша з них відкриває цикл творів про знаменитого сищика Шерлока Голмса та його компаньйона доктора Ватсона – це жаліслива історія кохання і помсти, що завершилася кількома вбивствами у Лондоні, які завели у глухий кут поліцію. У повісті «Знак чотирьох» Голмс і Ватсон займаються розслідуванням справи бідної дівчини Мері Морстен, яка раптом виявилася багатою спадкоємицею, однак ненадовго.
Оглавление
Артур Конан Дойл. Етюд у багряних тонах. Знак чотирьох
Артур Конан Дойл. Етюд у багряних тонах. Знак чотирьох
Етюд у багряних тонах
Частина I. Зі спогадів доктора Джона Г. Ватсона, відставного військового хірурга
Розділ I. Містер Шерлок Голмс
Розділ II. Мистецтво робити висновки
Розділ III. Таємниця Лористон-Ґарденсу
Розділ IV. Що розповів Джон Ренс
Розділ V. Візит за оголошенням
Розділ VI. Тобіас Ґреґсон доводить, на що він здатен
Розділ VII. Світло в темряві
Частина II. Країна святих
Розділ I. У Великій соляній пустелі
Розділ II. Квітка Юти
Розділ III. Джон Фер’є бесідує з Провидцем
Розділ IV. Втеча
Розділ V. Янголи-месники
Розділ VI. Продовження нотаток доктора Джона Ватсона
Розділ VII. Завершення історії
Знак чотирьох
Розділ I. Суть дедуктивного методу Голмса
Розділ II. Ми знайомимося зі справою
Розділ III. У пошуках рішення
Розділ IV. Історія голомозого чоловічка
Розділ V. Трагедія в Пондишері-Лодж
Розділ VI. Шерлок Голмс демонструє свій метод
Розділ VII. Пригода з діжкою
Розділ VIII. Нерегулярний поліційний загін Бейкер-стрит
Розділ IX. Розрив ланки ланцюга
Розділ X. Кінець остров’янина
Розділ XI. Скарби Аґри
Розділ XII. Історія Джонатана Смолла
Отрывок из книги
1878 року я закінчив Лондонський університет, отримав ступінь доктора й одразу ж подався в Нетлі, де пройшов спеціальний курс військових хірургів. Після завершення навчання мене призначили асистентом хірурга в П’ятий Нортумберлендський стрілецький полк. У той час він перебував у Індії, і не встиг я до нього дістатися, як вибухнула Друга англо-афганська війна. Прибувши до Бомбея, я дізнався, що мій полк форсував перевал і просунувся далеко в глиб ворожої території. Разом з іншими офіцерами, котрі потрапили у таке ж становище, я вирушив услід за своїм підрозділом. Мені вдалося щасливо дістатися в Кандагар, де я нарешті виявив свій полк і негайно ж узявся до виконання нових обов’язків.
Багатьом ця кампанія принесла славу та підвищення звання, мені ж не дісталося нічого, окрім невдач і нещастя. Мене перевели в Беркширський полк, із яким я брав участь у злощасній битві при Майванді. Рушнична куля влучила в моє плече, роздробила кістку та зачепила артерію під ключицею. Найімовірніше я потрапив би в руки нещадних ґазі[1], якби не відданість і мужність мого ординарця Мюрея, котрий перекинув мене через спину в’ючного коня й безпечно довіз до англійського війська.
.....
– Тут важко помилитися, – пояснив Голмс. – Перше, що я побачив, під’їхавши до будинку, були сліди кеба біля самого узбіччя дороги. Зауважте, що до минулої ночі дощу не було цілий тиждень. Отже, кеб, який залишив дві глибокі колії, вочевидь, проїхав там цієї ночі. Потім я помітив сліди кінських копит, причому один відбиток був чіткішим, ніж три інших, а це означає, що підкова була нова. Кеб прибув після того, як почався дощ, а вранці, за словами Ґреґсона, ніхто не приїжджав, отже, цей кеб під’їхав вночі, і, певна річ, саме він привіз туди тих двох.
– Усе це цілком подібне на правду, – погодився я, – але як ви вгадали зріст убивці?
