Етика
Описание книги
«Етика» – один з найвідоміших творів видатного голландського філософа португальського походження Бенедикта Спінози (лат. Benedictus de Spinoza, порт. Bento de Espinosa, 1632-1677). *** Людина, що мислить, є частиною Бога, який, на думку автора, позбавлений антропоморфізму. Таким чином, філософія «Етики» – матеріалізм. До інших творів Спінози належать «Короткий трактат про Бога, людину та її щастя», «Трактат про вдосконалення розуму», «Богословсько-політичний трактат» та «Основи філософії Декарта, доведені геометричним способом». Бенедикт Спіноза є засновником вчення про єдину субстанцію, що поділяється на два основних атрибути, – протяжність і мислення.
Оглавление
Бенедикт Спіноза. Етика
Частина перша. БОГ
ВИЗНАЧЕННЯ
АКСІОМИ
ТЕЗА І
ТЕЗА ІІ
ТЕЗА ІІІ
ТЕЗА IV
ТЕЗА V
ТЕЗА VI
ТЕЗА VII
ТЕЗА VIII
ТЕЗА ІХ
ТЕЗА Х
ТЕЗА ХІ
ТЕЗА ХІІ
ТЕЗА ХІІІ
ТЕЗА XIV
ТЕЗА XV
ТЕЗА XVI
ТЕЗА XVIІ
ТЕЗА XVIІІ
ТЕЗА XIX
ТЕЗА XX
ТЕЗА XXІ
ТЕЗА XXІІ
ТЕЗА XXІІІ
ТЕЗА XXIV
ТЕЗА XXV
ТЕЗА XXVІ
ТЕЗА XXVІІ
ТЕЗА XXVІІІ
ТЕЗА XXIX
ТЕЗА XXХ
ТЕЗА XXХІ
ТЕЗА XXXII
ТЕЗА XXXIIІ
ТЕЗА XXXIV
ТЕЗА XXXV
ТЕЗА XXXVІ
Частина друга. ПРИРОДА І ПОХОДЖЕННЯ ДУШІ
ПЕРЕДМОВА
ВИЗНАЧЕННЯ
АКСІОМИ
ТЕЗА І
ТЕЗА ІІ
ТЕЗА ІІІ
ТЕЗА IV
ТЕЗА V
ТЕЗА VI
ТЕЗА VII
ТЕЗА VIII
ТЕЗА ІХ
ТЕЗА Х
ТЕЗА ХІ
ТЕЗА ХІІ
ТЕЗА ХІІІ
АКСІОМА І
АКСІОМА ІІ
ЛЕМА І
ЛЕМА ІІ
ЛЕМА ІІІ
АКСІОМА ІІІ
АКСІОМА ІV
ЛЕМА IV
ЛЕМА V
ЛЕМА VI
ЛЕМА VII
ПОСТУЛАТИ
ТЕЗА XIV
ТЕЗА XV
ТЕЗА XVI
ТЕЗА XVIІ
ТЕЗА XVIII
ТЕЗА XIX
ТЕЗА XX
ТЕЗА XXІ
ТЕЗА XXІІ
ТЕЗА XXІІІ
ТЕЗА XXIV
ТЕЗА XXV
ТЕЗА XXVІ
ТЕЗА XXVІІ
ТЕЗА XXVІІІ
ТЕЗА XXIX
ТЕЗА XXХ
ТЕЗА XXХІ
ТЕЗА XXХІІ
ТЕЗА XXXIIІ
ТЕЗА XXXIV
ТЕЗА XXXV
ТЕЗА XXXVI
ТЕЗА XXXVII
ТЕЗА XXXVIIІ
ТЕЗА XXХІХ
ТЕЗА XL
ТЕЗА XLI
ТЕЗА XLII
ТЕЗА XLIII
ТЕЗА XLIV
ТЕЗА XLV
ТЕЗА XLVІ
ТЕЗА XLVІІ
ТЕЗА XLVІІІ
ТЕЗА XLІХ
Частина третя. ПОХОДЖЕННЯ І ПРИРОДА АФЕКТІВ
ПЕРЕДМОВА
ВИЗНАЧЕННЯ
ПОСТУЛАТИ
ТЕЗА І
ТЕЗА ІІ
ТЕЗА ІІІ
ТЕЗА IV
ТЕЗА V
ТЕЗА VI
ТЕЗА VII
ТЕЗА VIII
ТЕЗА ІХ
ТЕЗА Х
ТЕЗА ХІ
ТЕЗА ХІІ
ТЕЗА ХІІІ
ТЕЗА XIV
ТЕЗА XV
ТЕЗА XVI
ТЕЗА XVIІ
ТЕЗА XVIII
ТЕЗА XIX
ТЕЗА XX
ТЕЗА XXІ
ТЕЗА XXІІ
ТЕЗА XXІІІ
ТЕЗА XXIV
ТЕЗА XXV
ТЕЗА XXVІ
ТЕЗА XXVІІ
ТЕЗА XXVІІІ
ТЕЗА XXIX
ТЕЗА XXХ
ТЕЗА XXХІ
ТЕЗА XXXII
ТЕЗА XXХІІІ
ТЕЗА XXXIV
ТЕЗА XXXV
ТЕЗА XXXVI
ТЕЗА XXXVII
ТЕЗА XXXVІІІ
ТЕЗА XXХІХ
ТЕЗА XL
ТЕЗА XLI
ТЕЗА XLII
ТЕЗА XLIIІ
ТЕЗА XLIV
ТЕЗА XLV
ТЕЗА XLVІ
ТЕЗА XLVІІ
ТЕЗА XLVІІІ
ТЕЗА XLІХ
ТЕЗА L
ТЕЗА LI
ТЕЗА LIІ
ТЕЗА LIІІ
ТЕЗА LIV
ТЕЗА LV
ТЕЗА LVІ
ТЕЗА LVІІ
ТЕЗА LVІІІ
ТЕЗА LІХ
ВИЗНАЧЕННЯ АФЕКТІВ
ЗАГАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АФЕКТІВ
Частина четверта. РАБСТВО ЛЮДИНИ І СИЛА АФЕКТІВ
ПЕРЕДМОВА
ВИЗНАЧЕННЯ
АКСІОМА
ТЕЗА І
ТЕЗА ІІ
ТЕЗА ІІІ
ТЕЗА IV
ТЕЗА V
ТЕЗА VI
ТЕЗА VIІ
ТЕЗА VIII
ТЕЗА ІХ
ТЕЗА Х
ТЕЗА ХІ
ТЕЗА ХІІ
ТЕЗА ХІІІ
ТЕЗА XIV
ТЕЗА XV
ТЕЗА XVI
ТЕЗА XVIІ
ТЕЗА XVIII
ТЕЗА XIX
ТЕЗА XX
ТЕЗА XXІ
ТЕЗА XXІІ
ТЕЗА XXІІІ
ТЕЗА XXIV
ТЕЗА XXV
ТЕЗА XXVІ
ТЕЗА XXVІІ
ТЕЗА XXVІІІ
ТЕЗА XXIX
ТЕЗА XXХ
ТЕЗА XXХІ
ТЕЗА XXXII
ТЕЗА XXХІІІ
ТЕЗА XXXIV
ТЕЗА XXXV
ТЕЗА XXXVI
ТЕЗА XXXVII
ТЕЗА XXXVIIІ
ТЕЗА XXХІХ
ТЕЗА XL
ТЕЗА XLI
ТЕЗА XLІІ
ТЕЗА XLІІІ
ТЕЗА XLIV
ТЕЗА XLV
ТЕЗА XLVІ
ТЕЗА XLVІІ
ТЕЗА XLVІІІ
ТЕЗА XLІХ
ТЕЗА L
ТЕЗА LI
ТЕЗА LIІ
ТЕЗА LIІІ
ТЕЗА LIV
ТЕЗА LV
ТЕЗА LVІ
ТЕЗА LVІІ
ТЕЗА LVIII
ТЕЗА LІХ
ТЕЗА LX
ТЕЗА LXI
ТЕЗА LXIІ
ТЕЗА LXIІІ
ТЕЗА LXIV
ТЕЗА LXV
ТЕЗА LXVI
ТЕЗА LXVІІ
ТЕЗА LXVIII
ТЕЗА LXIX
ТЕЗА LXX
ТЕЗА LXXІ
ТЕЗА LXXII
ТЕЗА LXXIIІ
ДОДАТОК
Частина п'ята. МОГУТНІСТЬ РОЗУМУ АБО СВОБОДА ЛЮДИНИ
ПЕРЕДМОВА
АКСІОМИ
ТЕЗА І
ТЕЗА ІІ
ТЕЗА ІІІ
ТЕЗА IV
ТЕЗА V
ТЕЗА VI
ТЕЗА VII
ТЕЗА VIII
ТЕЗА ІХ
ТЕЗА Х
ТЕЗА ХІ
ТЕЗА ХІІ
ТЕЗА ХІІІ
ТЕЗА XIV
ТЕЗА XV
ТЕЗА XVI
ТЕЗА XVIІ
ТЕЗА XVIII
ТЕЗА XIX
ТЕЗА XX
ТЕЗА XXІ
ТЕЗА XXІІ
ТЕЗА XXІІІ
ТЕЗА XXIV
ТЕЗА XXV
ТЕЗА XXVІ
ТЕЗА XXVІІ
ТЕЗА XXVІІІ
ТЕЗА XXIX
ТЕЗА XXХ
ТЕЗА XXХІ
ТЕЗА XXXII
ТЕЗА XXХІІІ
ТЕЗА XXXIV
ТЕЗА XXXV
ТЕЗА XXXVI
ТЕЗА XXXVII
ТЕЗА XXXVIIІ
ТЕЗА XXХІХ
ТЕЗА XL
ТЕЗА XLI
ТЕЗА XLІІ
Отрывок из книги
I. Під самопричиною[1] я розумію те, сутність чого містить в собі існування або те, природа чого не може уявлятись інакше як існуючою.
II. Та річ називається в своєму роді скінченною, котра може бути обмежена іншою річчю такої ж природи. Наприклад, тіло називається скінченним, тому що ми завжди уявляємо інше, більше тіло. Так, мислення обмежується іншим мисленням. Але тіло не обмежується мисленням, а мислення – тілом.
.....
VI. Під Богом я розумію абсолютно нескінченну істоту, тобто субстанцію, що складається з нескінченних атрибутів, з котрих кожен виражає вічну й нескінченну сутність.
Я кажу абсолютне, а не в своєму роді нескінченне. Бо що є нескінченним тільки в своєму роді, відносно того ми можемо заперечувати нескінченні атрибути; що ж є абсолютно нескінченним, то містить в сутності своїй все, що виражає сутність та не містить в собі жодного заперечення.
.....