Оглавление
Брет Істон Елліс. Американський психопат
Перше квітня
Ранок
«У Гаррі»
«Пастелі»
«Тунель»
Офіс
Спортивний клуб
Побачення
Хімчистка
«У Гаррі»
«Шезлонги»
Ділова зустріч
Відеопрокат, потім – «Д’Аґостіно»
Масаж обличчя
Побачення з Евелін
Вівторок
«Дженезис»
Обід
Концерт
Трохи про день четверга
Клуб «Єль»
Убивство собаки
Дівчата
Покупки
Різдвяна вечірка
«У Нелл»
Пол Овен
«Пол Сміт»
День народження, брати
Обід з Бетані
Четвер
Вітні Г’юстон
Вечеря з секретаркою
Детектив
Літо
Дівчата
Напад педика
Убивство дитини в зоопарку
Дівчата
Щур
Ще один вечір
Дівчина
Ще один новий ресторан
Спроби приготувати й з’їсти дівчину
Взяти «Узі» до спортзалу
Погоня Мангеттеном
«Г’юї Льюїс енд зе Ньюз»
У ліжку з Кортні
«Сміт і Воленський»
Щось по телевізору
«Сендстоун»
Найкраще місто для бізнесу
Тренування
Кінець вісімдесятих
Аспен
День святого Валентина
Волоцюга на П’ятій
Новий клуб
Таксист
«У Гаррі»
Отрывок из книги
«Залиш надію всяк, хто сюди входить». Ці слова поспіхом виведені криваво-червоною фарбою на стіні банку «Кемікел» на розі Одинадцятої та Першої; літери великі, помітні навіть із заднього сидіння таксі, що непевними ривками суне вперед у потоці машин з Волл-стрит. Щойно Тімоті Прайс помічає їх, автобус з рекламою «Знедолених» зупиняється, затуляючи краєвид, однак двадцятишестирічному Прайсу, котрий працює на компанію «Пірс та Пірс», байдуже: він обіцяє водієві п’ять доларів, якщо той увімкне радіо голосніше, бо на хвилі WYNN[1] грає «Будь моєю крихіткою»,[2] і темношкірий водій, вочевидь, не американець, слухає його.
– Я винахідливий, – говорить Прайс. – Я креативний, молодий, непедантичний, високомотивований та висококваліфікований. По суті, я кажу, що суспільство не може собі дозволити втратити мене. Я – його актив.
.....
– Хіба ти нічого не знаєш про Шрі-Ланку? Про те, як сикхи вбивають безліч ізраїльтян? – підбурює її Тімоті. – Хіба це нас стосується?
– Кому рол капамакі? – втручається Евелін, піднімаючи тарілку.
.....
