«Ліза Аллен була ідеальним об’єктом для наукових досліджень.
Згідно з матеріалами її справи їй було 34, у 16 років вона почала курити та вживати алкоголь і майже все життя боролась із зайвою вагою. Коли Лізі було за двадцять, їй не давали просвітку колекторські компанії, вимагаючи сплатити заборгованих 10 000 доларів. Зі старого резюме виходило, що на одній роботі вона затримувалася щонайдовше рік.
Однак того дня перед науковцями постала струнка й сповнена життєвих сил жінка, з мускулястими, як у бігуна, ногами. Вона виглядала на 10 років молодшою, ніж на знимку у своєму досьє, і, мабуть, змогла б зробити більше присідань, ніж будь-хто із присутніх у кімнаті. Згідно з останнім звітом у її справі Ліза не мала боргів, не вживала алкоголю і вже 39 місяців працювала в компанії, що займалася графічним дизайном…»
Оглавление
Чарлз Дахіґґ. Сила звички. Чому ми діємо так, а не інакше в житті та бізнесі
Пролог. Як позбутися звички
Частина перша. Людські звички
1. Цикл звички. Як працюють звички
2. Спраглий мозок. Як створювати нові звички
3. Золоте правило, як змінити звичку. Чому відбувається зміна
Частина друга. Звички успішних організацій
4. Ключові звички, або ж Балада Пола О’Нілла. Які звички найважливіші?
5. Компанія Starbucks і звичка успіху. Коли сила волі входить у звичку
6. Сила кризи. Як лідери створюють звички – випадково та зумисне
7. Звідки супермаркет Target швидше за вас знає, чого ви хочете. Коли компанії прогнозують звички (і маніпулюють ними)
Частина третя. Звички громад
8. Церква Седдлбек і бойкот автобусного транспорту в Монтґомері. Як зароджуються суспільні рухи
9. Неврологія свободи волі. Чи відповідаємо ми за власні звички?
Додаток. Поради читачеві, як використовувати ідеї із цієї книжки на практиці
Подяки
Джерела
Про автора
Отрывок из книги
Ліза Аллен була ідеальним об’єктом для наукових досліджень.
Згідно з матеріалами її справи їй було 34, у 16 років вона почала курити та вживати алкоголь і майже все життя боролась із зайвою вагою. Коли Лізі було за двадцять, їй не давали просвітку колекторські компанії, вимагаючи сплатити заборгованих 10 000 доларів. Зі старого резюме виходило, що на одній роботі вона затримувалася щонайдовше рік.
.....
Джуліо любив ожиновий сік.
Спочатку тваринка не надто цікавилась тим, що відбувається на екрані, і щодуху силкувалася вибратися з крісла. Але як тільки крапнула перша краплина соку, Джуліо повністю зосередився на моніторі. Щойно мавпа збагнула (після десятка повторів), що форми на екрані – це вказівка для шаблонної поведінки (натиснути на важіль), що веде до винагороди (ожиновий сік), вона не зводила очей з екрану. Джуліо прикипів до місця. Коли з’являлася жовта кривулька, він тиснув на важіль. Хапався за нього, щойно спалахувала синя лінія. А коли капав сік, задоволено облизував губи.
