Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Давня Русь
Заснування Києва
Похід русів на Константинополь 860 року
Утворення Київської Русі
Розгром Святославом Хазарського каганату 965 року
Хрещення Русі
Битва під Лиственом
Побудова собору Святої Софії в Києві
Битва на річці Сальниця
Написання «Повісті минулих літ»
Написання «Слова о полку Ігоревім»
Заснування Галицько-Волинської держави
Битва на Калці
Облога і взяття Києва монголами
Битва під Ярославом
Литовсько-польська доба та козацькі війни
Битва на Синіх Водах
Кревська унія
Битва на Ворсклі
Грюнвальдська битва (битва під Танненбергом)
Битва під Вількомиром
Битва під Ольшаницею
Заснування Хортицького замку Д. Вишневецьким
Люблінська унія
Повстання К. Косинського і битва під П’яткою
Облога табору на Солониці
Брестська церковна унія
Морські походи під проводом П. Сагайдачного
Московський похід 1618 року
Хотинська війна
Битва на Куруковому озері та Куруківська угода
Битва під Переяславом
«Статті для заспокоєння руського народу»
Повстання Я. Остряниці та «Ординація Війська Запорозького»
Українська козацька держава
Битва на Жовтих Водах
Битва під Корсунем
Битва під Зборовом і Зборівський мир 1649 року
Битва під Берестечком
Бої під Білою Церквою і Білоцерківський мир
Битва під горою Батіг
Переяславська рада і Березневі статті
Гадяцька угода
Битва під Конотопом
Андрусівське перемир’я
Оборона Чигирина
Вічний мир
Взяття Азова
Повстання С. Палія
Перехід І. Мазепи на бік Карла XII
Полтавська битва 1709 року
Конституція П. Орлика
Ліквідація гетьманства в Україні
Коліївщина
Ліквідація Запорозької Січі
Доба імперій
Жалувана грамота Катерини II дворянству
Ясський мир 1792 року
Вихід «Енеїди» І. Котляревського
Повстання Чернігівського полку
Вихід альманаху «Русалка Дністрова»
Вихід «Кобзаря»
Революція 1848 року в Західній Україні і створення Головної Руської ради
Битва на Чорній річці 1855 року
Селянська реформа 1861 року
Валуєвський циркуляр
Емський указ
Чигиринська змова
Заснування першої партії в Західній Україні – РУРП
Заснування РУП
Повстання на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський»
Столипінська аграрна реформа в Україні
Галицька битва 1914 року
Брусиловський прорив 1916 року
Століття революцій
Створення Центральної Ради
Четвертий універсал Центральної Ради
Бій під Крутами
Брестський мир УНР із державами Четверного союзу
Гетьманський переворот
Створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)
Бій під Мотовилівкою
Акт злуки УНР і ЗУНР
Штурм Перекопу 1920 року
Початок першої п’ятирічки в УСРР
Перший Великий збір і заснування ОУН
Початок масової колективізації і «розкуркулення» в Україні
Процес СВУ
Голодомор 1932–1933 рр
Танкова битва під Дубном – Луцьком – Бродами
Оборона Києва 1941 року
Оборона Севастополя
Друга битва за Харків (Харківсько-Барвінківська операція) 1942 року
Створення УПА
Третя битва за Харків 1943 року
Корсунь-Шевченківська операція 1944 року
Львівсько-Сандомирська операція 1944 року
Приєднання Закарпаття до УРСР
Операція «Вісла»
Передання Криму до складу УРСР
Створення Української Гельсінської групи
Чорнобильська катастрофа
Проголошення незалежності України
Всенародний референдум та президентські вибори 1991 року
Ухвалення Конституції України
Література
V–IX ст. (будь-яка точна дата умовна, Андріївська, вона ж Старокиївська, гора, можливо, також територія Замкової гори (Киселівки, Хоревиці) і Щекавиці (Олегової гори)).
За «Повістю минулих літ» – Кий, виборний князь (військовий ватажок) антів або полян, мав братів Щека та Хорива, сестру Либідь. За однією з версій, Кий – засновник княжої династії полян, останніми представниками якої інколи вважають Аскольда та/або Діра. Вітчизняні історики намагалися знайти історичну основу і в сюжеті про похід Кия на Дунай (найчастіше його пов’язують із антськими походами на Візантію в VI ст.). На роль імператора, що прийняв Кия (можливо, як федерата імперії), нерідко висували Юстиніана I (правив у 527–565 рр.) або Іраклія (610–641 рр.), рідше – цариці Ірини (797–802 рр.) та Михайла III (842–867 рр.). Археологічні знахідки (монети, медальйони) свідчать про довгу історію контактів населення середнього Подніпров’я з Візантією. У VI ст. службі Юстиніана були згадані істориком Прокопієм Кесарійським антські вожді Хильбудій (530-ті рр.) та Доброгаст (з 550-х рр.). Доволі популярним в українській історичній літературі є ототожнення Хильбудія з Києм (тоді «Кий» розглядається як прізвисько за аналогією з франкським діячем Карлом Мартелом – «Молотом»). Менш відомий «претендент» на роль Кия жив за часів імператора Іраклія – вождь дунайських слов’ян VII ст. Кувер, що був розбитий аварами і спробував закріпитися на Балканах, захопивши деякі візантійські володіння (загинув під час облоги Фессалонік, згаданий у «Чудесах св. Дмитрія Солунського»). Прихильниками менш правдоподібних версій про більш пізнє правління Кия та заснування Києва відповідно є М. Тихомиров (кінець VIII ст., засновники – слов’яни, носії волинцевської культури) та Г. Вернадський (830-ті рр., мадяри на службі Хазарського каганату), О. Пріцак (засновники – власне хазари).
.....
За однією з версій, половецьке військо міг очолювати вже дуже літній та авторитетний лідер кипчаків, правитель донецького союзу орд – хан Шарукан (?–?), засновник кипчацької династії Шаруканідів (до неї належали його нащадки Атрак, Сирчан, Кончак). Досвідчений полководець, Шарукан знав і смак перемог над русичами (1068 р. розбив Ярославичів на Альті), і гіркоту поразок від них же (ледь урятувався 1107 р., після розгрому в битві на річці Сула).
Наприкінці XI – на початку XII ст. боротьба Русі з половцями перейшла в нову стадію. Руські князі на чолі з київським князем Святополком і переяславським князем Володимиром Мономахом здійснили серію успішних походів у степ, водночас відбивши кілька половецьких нападів на Русь. Дніпровські та донецькі половці зазнали серйозних втрат, загинули десятки їхніх «князів» та кілька ханів (Осень, Таз, Тугоркан, Белдюзь, був узятий у полон Сугр). Успіхам Русі сприяло тимчасове припинення усобиць серед князів і нова тактика далеких степових походів, розроблена Мономахом. На ранню весну 1111 р. руські князі запланували новий великий похід у степ проти великого племінного об’єднання, очолюваного ханом Шаруканом. Зважаючи на участь у поході лідерів основних князівств Південно-Західної Русі (Київського, Переяславського, Чернігівського) та низки менш впливових князів, військо Русі могло налічувати кілька тисяч кінних дружинників та дещо більшу кількість воїв. Унікальним можна вважати широке застосування Святополком та Мономахом «ідеологічної зброї» – похід супроводжувала значна кількість священиків, котрі надихали воїнів церковними співами та здійснювали богослужіння. Через це похід 1111 р. деякі історики навіть називають «руським хрестовим походом» проти язичників-половців.
.....