Лялька

Оглавление

Даніель Коул. Лялька

Пролог. Понеділок, 24 травня 2010

Чотири роки по тому… Розділ 1. Субота, 28 червня, 2014 [3.50]

Розділ 2. Субота, 28 червня, 2014 [4.32]

Розділ 3. Субота, 28 червня, 2014 [6.09]

Розділ 4. Субота, 28 червня, 2014 [7.19]

Розділ 5. Субота, 28 червня, 2014 [12.10]

Розділ 6. Субота, 28 червня, 2014 [16.23]

Розділ 7. Субота, 28 червня, 2014 [17.58]

Розділ 8. Понеділок, 30 червня, 2014 [9.35]

Розділ 9. Понеділок, 30 червня, 2014 [6.15]

Розділ 10. Вівторок, 1 липня, 2014 [8.28]

Розділ 11. Вівторок, 1 липня, 2014 [16.20]

Розділ 12. Вівторок, 1 липня, 2014 [23.28]

Розділ 13. Середа, 2 липня, 2014 [5.43]

Розділ 14. Середа, 2 липня, 2014 [11.35]

Розділ 15. Середа, 2 липня, 2014 [19.05]

Розділ 16. Четвер, 3 липня, 2014 [8.25]

Розділ 17. Четвер, 3 липня, 2014 [15.20]

Розділ 18. П’ятниця, 4 липня, 2014 [5.40]

Розділ 19. П’ятниця, 4 липня, 2014 [14.45]

Розділ 20. П’ятниця, 4 липня, 2014 [18.10]

Розділ 21. Понеділок, 7 липня, 2014 [9.03]

Розділ 22. Понеділок, 7 липня, 2014 [11.29]

Розділ 23. Вівторок, 8 липня, 2014 [6.54]

Середа, 6 жовтня, 2010 [10.08]

Розділ 24. Середа, 9 липня, 2014 [2.59]

Розділ 25. Середа, 9 липня, 2014 [10.20]

Розділ 26. Середа, 9 липня, 2014 [19.05]

Розділ 27. Четвер, 10 липня, 2014 [07.07]

Неділя, 17 жовтня, 2010 [21.49]

Розділ 28. П’ятниця, 11 липня, 2014 [7.20]

Розділ 29. П’ятниця, 11 липня, 2014 [12.52]

Розділ 30. Субота, 12 липня, 2014 [2.40]

Розділ 31. Субота, 12 липня, 2014 [8.36]

Розділ 32. Неділя, 13 липня, 2014 [6.20]

П’ятниця, 11 лютого, 2011 [7.39]

Розділ 33. Неділя, 13 липня, 2014 [13.10]

Розділ 34. Понеділок, 14 липня, 2014 [5.14]

Розділ 35. Понеділок, 14 липня, 2014 [11.57]

Розділ 36. Понеділок, 14 липня, 2014 [12.06]

Розділ 37. Понеділок, 14 липня, 2014 [12.12]

Отрывок из книги

Саманта Бойд пірнула попід хисткою поліційною загорожею і мимохіть поглянула на статую Феміди, встановлену на будівлі Олд Бейлі[1]. Хоча скрізь вона поставала як уособлення сили й непохитності, нині Саманта побачила її інакшою: розчарована жінка, котра стоїть на краю даху й у відчаї ладна кинутися вниз на тротуар. У всьому світі зображають її з пов’язкою на очах, одначе тут цієї традиції не дотрималися: «сліпе правосуддя» – наївна ідея, особливо, якщо справа стосується расизму та продажності поліції.

Усі довколишні вулиці та станції метро перекрили через юрби журналістів, які облаштувалися тут, перетворивши завжди людний центр Лондона в безглузде середньокласове селище. Тротуари були засмічені порожніми коробками від їжі з логотипами «Marks & Spencer»[2] та «Pret A Manger»[3]. Дизайнерські спальні мішки згортали під дзижчання електробритв, а те, що в одного з чоловіків була з собою непримітна дорожня праска, свідчило, що він спав у своїй єдиній сорочці та краватці.

.....

– А Гелен не говорила нічого, чого ми ще не знаємо?

– Насправді, говорила. Зважаючи на відсутність крові та недостатнє стягнення судин навколо ампутованих ран…

.....