Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Розділ перший
Розділ другий
Розділ третій
Розділ четвертий
Розділ п’ятий
Розділ шостий
Розділ сьомий
Розділ восьмий
Розділ дев’ятий
Розділ десятий
Розділ одинадцятий
Розділ дванадцятий
Розділ тринадцятий
Розділ чотирнадцятий
Розділ п’ятнадцятий
Розділ шістнадцятий
Розділ сімнадцятий
Розділ вісімнадцятий
Розділ дев’ятнадцятий
Розділ двадцятий
Розділ двадцять перший
Розділ двадцять другий
Розділ двадцять третій
Розділ двадцять четвертий
Розділ двадцять п’ятий
Розділ двадцять шостий
Розділ двадцять сьомий
Розділ двадцять восьмий
Розділ двадцять дев'ятий
Розділ тридцятий
Розділ тридцять перший
А ось і місто. Можна або помитися, або побитися. Бо на обидві дії у мене грошей не вистачить. А тепер треба дивитись, де тут можна щось зробити: отам салун, далеко від мене, поруч – похоронне бюро, біля якого сидить білий пес, далі чиїсь будинки, а ліворуч по вулиці – стайня. Треба десь узяти грошей, купити когось кращого, чим моя кобила. За станею – начебто контора шерифа, знов будинки.
Цікаво, скільки тут живе убивць, ґвалтівників, злочинців? Скільки тут живе таких, як я, фарбованих леопардів? Але місто таке, охайненьке. Аж два дерева росте, тротуар дерев’яний. По ньому якась жіночка йде, у чіпку біленькому, що років сто як немодний. Біля салуну коні стоять. Що ж його зробити? О, собака на перехожого гавкне – піду помиюся, а не гавкне – то дам комусь в зуби з носака. Собака узяла та й пішла кудись за будинок. Тю.
.....
– Та так, зустрів знайомого. Що, не можна побалакати у такий гарний день, без дощу та спеки?
– Та можна, от тільки я тебе дуже добре знаю, Робертсе.
.....