На березі океану. Два покоління, дві історії, вічна любов

Оглавление

Дар'я Мороз. На березі океану. Два покоління, дві історії, вічна любов

(Роман не відредагований)

ЗМІСТ

1 —Глава 2-Глава. 3-Глава. 4-Глава. 5-Глава. 6-Глава 7-Від автора 8-Подяка

Глава 1

17.03.2017

23.05.1958 (Середа)

17.03.2017

Глава 2

14.06.1958 (Понеділок)

18.03.2017

Глава 3

Глава 4

Глава 5

1958рік

.. (чотирнадцять годин потому)

30.12.1958

Глава 6

2017

2026рік. (П'ятниця. Тиждень до Нового року. Ела молодша)

(6 місяців потому. Червень. Середа.2027рік.)

** (Ела старша) **

Від автора

Подяка

Отрывок из книги

Я сама звичайна жінка. Я не побудувала ракету, не вигадала ліки від раку. Не знайшла відповіді на питання такі як: для кого насправді ми молимось, чи дійсно є Бог і чому при смакувані кусочка сиру з спілою полуницею, від насолоди зриває дах. Але, за своє довге життя я зробила дещо більше. Я знайшла себе. Я одружилась. Разом з коханим ми відремонтували будинок …як саме він нам дістався я розповім потім, посадили дерево. Я народила діток. Мої сини: Ліям та Ной, доньки: Ебігейл, Олівія та Софія. Ми з чоловіком виховували п'ятеро неймовірних діток. У нас- 11 онуків.

Хоч діти пороз'їджалися по світу, завели свої сімї, понароджували діток. Вони не забували про нас ні на мить з моїм коханим чоловіком та їхнім батьком-Джеком. Наш дім був постійно сповнений щастя, кохання, сміху, веселощів та віри.

.....

– Ти не міг би затушити її!??? -я вказую пальцем на гидоту, що губить людські життя. Він прижмурює один глаз і натягує посмішку. Я нерозумію його, він дивиться на мене з високомірям чи цікавістю. Тому не промовивши ані слова, кладу газету на стіл, а сама скрещую руки на грудях та дивлюсь на нього як і він на мене, невідриваючись, надувши губки.

– Ти дивна! -промовляє він і прицьому кидає сигарету на землю та прижимає ногою. Щоб погасла повністю.

.....