Наявність соціального інтелекту дає змогу розуміти людей, взаємодіяти з ними, діяти мудро, прогнозувати власну поведінку та поведінку інших людей. Вичерпну відповідь на ці та інші питання дає науково обґрунтована книжка Деніела Ґоулмана, одного з найвидатніших експертів з поведінки мозку останніх десятиліть.
Оглавление
Дэниел Гоулман. Соціальний інтелект. Нова наука про людські відносини
Частина I. запрограмовані на зв’язок
Пролог. Уявлення про нову науку
1. Емоційна економіка
2. Рецепт взаєморозуміння
3. Нейронний Wi-Fi
4. Інстинкт альтруїзму
5. Нейроанатомія поцілунку
6. Що таке соціальний інтелект?
Частина II. обірвані зв’язки
7. «Ти і Воно»
8. Темна тріада
9. Ментальна сліпота
Частина III. виховання природи
10. Гени – не вирок
11. Надійна база
12. Установка на щастя
Частина IV. Різновиди любові
13. Павутина прив’язаності
14. Бажання: Його та Її
15. Біологія співчуття
Частина v. Здорові зв’язки
16. Стрес – соціальний
17. Біологічні союзники
18. Припис людей
Частина VI. соціальний наслідок
19. Центр досягнень
20. Коректива зв’язаності
21. Від «Них» до «Нас»
Епілог. Що справді важливо
Додаток A. Основний та запасний шляхи: примітка
Додаток B. Соціальний мозок
Додаток C. Переосмислення соціального інтелекту
Подяки
Примітки
Про автора
Отрывок из книги
На початку другого американського вторгнення в Ірак група солдатів прийшла до місцевої мечеті, щоб поспілкуватися з імамом. Вояки хотіли попросити допомоги, щоб розподілити гуманітарну допомогу. Але біля мечеті зібралися люди, які боялися, що солдати заарештують їхнього духовного лідера чи зруйнують святиню.
Сотні побожних мусульман галасливо оточили важко озброєний загін, розмахуючи руками та відтісняючи військових. Командир, підполковник Крістофер Г’юз, думав недовго.
.....
Акт брехні потребує свідомої, навмисної активності на основному шляху, що керує системами контролю і координує нашими словами та вчинками. За словами Екмана, брехуни приділяють більшість уваги добору слів і менше – виразу обличчя.
Таке придушення правди потребує розумових зусиль і часу. Коли людина бреше під час відповіді на запитання, то починає говорити приблизно на дві десяті секунди пізніше, ніж якби говорила правду. Цей розрив указує на зусилля для вигадування доброї брехні та керування емоційними й фізичними каналами, якими може ненавмисно витекти правда.28
