Оглавление
Деннис Лихэйн. Після падіння
Пролог. Після «Сходів»
Рейчел у дзеркалі. 1979—2010
1. Сімдесят троє Джеймсів
2. Блискавка
3. Джей-Джей
4. Третя група
5. Про люмінізм
6. Розлуки
7. Ви мене бачили?
8. Граніт
Браян. 2011—2014
9. Горобець
10. Спалах
11. Апетити
12. Кольє
13. Заломлення
14. Скотт Пфайффер із Ґрафтона, що в штаті Вермонт
15. Волога
16. Повернення
17. Ґеттіс
18. Культурний шок
19. «Алден Мінералс Лтд.»
20. Касета
21. P380
22. Снігоочисник
Рейчел у світі. 2014
23. Темрява
24. Кесслер
25. Який ключ
26. Мундштук
27. Це
28. Вантуз
29. Досить
30. Первісне «я»
31. Сховок
32. Сповідь
33. Банк
34. Танець
35. Сімейне фото
Подяки
Отрывок из книги
Одного травневого вівторка Рейчел на тридцять п’ятому році життя застрелила свого чоловіка. Він незграбно позадкував із чудернацькою впевненістю на обличчі, ніби в глибині душі завжди знав, що вона так вчинить.
А ще він видавався здивованим. Вона гадала, що теж видається здивованою.
.....
Коли померла Елізабет Чайлдс, Джеремі та його сім’я перебували в Нормандії, де Джеремі, користуючись сабатикалом, досліджував тему, що вже давно збуджувала його цікавість: можливий зв’язок між люмінізмом та імпресіонізмом. Тепер, коли його наукова кар’єра добігала кінця і на обрії маячив вихід на пенсію, Джеремі намагався створити книжку про люмінізм – американський стиль пейзажного живопису, який часто плутають з імпресіонізмом. Як Джеремі пояснив Рейчел (вона знала про образотворче мистецтво менше, ніж нічого), люмінізм виріс зі школи річки Гудзон. Джеремі вважав, що ці дві школи були пов’язані між собою, хоча панівна теорія – ба більше, догма, пирхав Джеремі, – твердила, що ці дві школи розвинулися наприкінці ХІХ століття на протилежних берегах Атлантики незалежно одна від одної.
Чоловік на ім’я Колум Джаспер Вітстоун, розповідав їй Джеремі, був учнем у двох найславетніших люміністів, Джорджа Калеба Бінґема та Альберта Бірстадта, але 1863 року зник із контори «Вестерн Юніон», у якій працював, разом із великою сумою грошей. Більше на американському континенті не чули ні про ті гроші, ні про Колума Джаспера Вітстоуна. Зате у щоденнику мадам де Фонтен, багатої вдови й покровительки мистецтв із Нормандії, за літо 1865 року двічі було згадано такого собі Коллума Вайтстоуна; щоденник називав його американським джентльменом із гарними манерами, витонченими смаками й непевним походженням. Коли Джеремі тільки розповів про це Рейчел, очі в нього спалахнули, як у малого іменинника, а його баритон підвищився на кілька октав. «Того ж року нормандське узбережжя малювали Моне й Буден. Вони влаштовувалися щодня зовсім поряд із літнім будиночком мадам де Фонтен».
.....
