Оглавление
Девід Сьюзен. Емоційна спритність. Як почати радіти змінам і отримувати задоволення від роботи та життя
Розділ 1. Від скутості до спритності
Розділ 2. На гачку
Розділ 3. Спроба зістрибнути з гачка
Розділ 4. Виокремлення
Розділ 5. Вихід за межі
Розділ 6. Реалізація власних спонук
Розділ 7. Рух далі
Розділ 8. Рух уперед
Розділ 9. Робота емоційної спритності
Розділ 10. Як виховувати емоційно спритних дітей
Розділ 11. Підсумок: входження в реальність
Подяка
Отрывок из книги
Багато років тому, за часів «Абатства Даунтон», статечний капітан стояв на містку британського лінійного корабля й дивився, як сонце хилиться за край моря. Далі за сюжетом капітан уже збирався спуститися на палубу до обіду, коли дозорець раптом сповістив: «Світло, капітане. Прямо за курсом дві милі».
Капітан повернувся до стерна.
.....
Натомість з думками пов’язані візуальні образи, символи, ідіосинкретичні інтерпретації, судження, висновки, абстракції, дії. Це надає нашому розумовому життю яскравої наповненості, але також може позбавити об’єктивності й залишити на поталу інтрузивним ідеям незалежно від того, правдиві вони чи ні, помічні вони чи ні.
У суді зазвичай показують присяжним світлини автопсії, але не місця злочину. А все тому, що хаотичні, жорстокі, криваві зображення справлять невідпорне враження на присяжних, які повинні логічно і нейтрально розглядати справу. Світлини автопсії роблять за яскравого освітлення на сталевому столі, – усе клінічно чисто. А світлини з місця злочину містять дрібні деталі, які характеризують людяність жертви: портрет дитини на заляпаному кров’ю комоді, розв’язані шнурівки на стареньких кросівках – або драматизують страждання жертви. Такі експресивні зображення підштовхують присяжних подбати про помсту: «Жертва схожа на мене. Підсудний має прекрасне алібі, але хтось же має заплатити за цей жах!»
.....
