Оглавление
Джеймс Эллрой. Секрети Лос-Анджелеса
Пролог
Частина перша. Криваве Різдво
Розділ 1
Розділ 2
Розділ 3
Розділ 4
Розділ 5
Розділ 6
Розділ 7
Розділ 8
Розділ 9
Розділ 10
Розділ 11
Розділ 12
Розділ 13
Частина друга. Бійня в «Нічній Сові»
Розділ 14
Розділ 15
Розділ 16
Розділ 17
Розділ 18
Розділ 19
Розділ 20
Розділ 21
Розділ 22
Розділ 23
Розділ 24
Розділ 25
Розділ 26
Розділ 27
Розділ 28
Розділ 29
Розділ 30
Розділ 31
Розділ 32
Розділ 33
Розділ 34
Розділ 35
Розділ 36
Розділ 37
Розділ 38
Розділ 39
Розділ 40
Розділ 41
Частина третя. Відділ внутрішніх розслідувань
Розділ 42
Розділ 43
Розділ 44
Розділ 45
Розділ 46
Розділ 47
Частина четверта. Пункт призначення: морг
Розділ 48
Розділ 49
Розділ 50
Розділ 51
Розділ 52
Розділ 53
Розділ 54
Розділ 55
Розділ 56
Розділ 57
Розділ 58
Розділ 59
Розділ 60
Розділ 61
Розділ 62
Розділ 63
Розділ 64
Розділ 65
Розділ 66
Розділ 67
Розділ 68
Розділ 69
Розділ 70
Розділ 71
Розділ 72
Розділ 73
Розділ 74
Розділ 75
Розділ 76
Розділ 77
Частина п’ята. Коли тебе не стане
Розділ 78
Про автора
Отрывок из книги
Покинутий мотель на пагорбах Сан-Берду; Базз Мікс з’явився тут із дев’яноста чотирма тисячами доларів, вісьмома кілограмами високоякісного героїну, дробовиком, револьвером 38-го калібру, автоматичним пістолетом 45-го та викидухою, купленою на кордоні в пачуко. Неподалік було припарковано ще один автомобіль, який належав поліції Лос-Анджелеса, але в ньому сиділи бики Міккі Коена. Що ж, тіхуанські копи зможуть забрати собі частину його здобичі, а труп самого Мікса просто скинуть у річку Сан-Ісідро.
Він був у бігах вже тиждень і на те, щоб залишитися в живих, просадив п’ятдесят шість штук: машини, ночівлі вартістю по чотири-п’ять тисяч за ніч – з надбавкою за ризик – господарі знали, що за ним по п’ятах несуться Міккі Коен та лос-анджелеські лягаві. Міккі Коен – тому що Базз Мікс кинув його на наркоту і увів жінку, поліція Лос-Анджелеса – тому що Базз Мікс убив одного з їхніх людей. Уже майже укладена угода зірвалася, щойно стало відомо, що за нею стоїть Коен, і тепер ніхто б не наважився продавати це лайно, побоюючись його помсти. Найкраще тепер було віддати товар синам Дока Енґлеклінґа – Док все влаштує, він усе розфасує, продасть, коли ситуація вирівняється, і віддасть Міксові його відсоток. Док працював було із Коеном і чудово розумів, що з цим відморозком жарти кепські; за п’ятнадцять штук брати влаштували йому місце у мотелі «Ель Серрано» та організували втечу. Сьогодні ввечері двоє хлопців, що проводять через кордон нелегалів, відвезуть його на підпільний аеродром і посадять на літак, який перенесе його до Ґватемали. А близько десяти кіло чистого герича залишаться в Штатах, і з часом Базз незле на ньому навариться. Якщо, звичайно, вірити хлопцям Дока і якщо їх і собі не кинуть ці переправники нелегалів.
.....
Джек обернувся. Перед ним стояла Карен Морроу – у зеленій коктейльній сукні, на плечах тремтіли краплинки дощу. Останньої їхньої зустрічі вона – довга, непропорційно складена дівчисько-підліток – витиснула із себе «дякую» поліцейському, що врятував її з великої халепи. Карен і через чотири роки залишалася високою, натомість назвати її непропорційною ніхто б уже не наважився.
– Карен! Я вас ледве впізнав!
.....
