Найкращий спосіб заховати викрадену людину – позбавити її пам’яті й надати їй відносної волі. Практично неможливо розшукати таких людей, навіть якщо вони були помітними в суспільстві фігурами. Разом із втратою пам’яті зникають сталі зовнішні ознаки, які надають можливості для впізнання, а заодно змінюється й зовнішність. Лорд або парламентарій можуть перетворитися на докера, палубного матроса чи волоцюгу, що вештається під одним із лондонських мостів.
Головний герой – таємний агент, шпигун і майже супермен, відійшов від справ і нарешті влаштувався з коханою в далекому селі. І ось одного разу його знаходять – ні, не месники, кредитори чи наймані вбивці, а всього лише прохачі. З одним-єдиним проханням: допомогти визволити з рук злодіїв, бандитів чи взагалі вселенського зла заручників.
Оглавление
Джон Бакен. Три заручники
Про автора
Глава 1. Доктор Ґрінслейд міркує
Глава 2. Я дізнаюся про заручників
Глава 3. Дослідження у сфері підсвідомого
Глава 4. Знайомство зі знаменитістю
Глава 5. Клуб «Четвер»
Глава 6. Будинок у Ґоспел Оук
Глава 7. Із життя учня
Глава 8. Сліпа пряля
Глава 9. Я знайомлюся з магією
Глава 10. Таємна розмова в придорожній таверні
Глава 11. Дивне місце для риболовлі
Глава 12. Я повертаюся на службу
Глава 13. Я відвідую поля Едему
Глава 14. Сер Арчібальд Ройленс попадає в халепу
Глава 15. Як французький дворянин пізнав, що таке страх
Глава 16. Час спливає
Глава 17. Нова постать на Пальміра-сквер
Глава 18. Вечір першого червня
Глава 19. Вечір першого червня – продовження
Глава 20. Мечрі
Глава 21. Як я вистежував здобич, важливішу за оленя
Отрывок из книги
Ім’я Джона Бакена (1875–1940) практично невідоме українському читачу, хоча він був не тільки першокласним письменником, автором блискучих «шпигунських» романів і романів-біографій, але й одним із найбільш розумних, проникливих і далекоглядних політичних діячів Великої Британії та Канади.
Виходець із родини шотландського пастора-кальвініста, Бакен 1892 року вступив до юридичного факультету університету в Глазго, і тоді ж почав пробувати сили в літературі. Його статті, нариси та оповідання охоче друкували популярні англійські журнали і газети. Після закінчення університету Бакен переїхав до Лондона, але незабаром змінив кар’єру адвоката на посаду секретаря лорда Альфреда Мілнера – верховного комісара імперії у справах африканських колоній. Протягом двох з половиною років він супроводжував свого патрона в Південній Африці, у самий розпал Англо-бурської війни (1899–1902), а потім спробував щастя як видавець.
.....
– Як на мене, після війни ми звикли надто складно пояснювати прості речі. Тобі доведеться дуже постаратися, щоб я таки повірив у цю твою всесвітню злочинну змову.
– Можу заприсягтися, що зумію тебе переконати,– надзвичайно серйозно вимовив він.– Ти отримаєш найвагоміші докази, і якщо ти не дуже змінився з тих пір, як ми з тобою познайомилися, твої висновки будуть такими ж. Але повернемося до заручників…
