Оглавление
Джованни Боккаччо. Про славних жінок
Від перекладача
Про славних жінок
Присвята
Передмова
1. Єва, наша перша мати
2. Семираміда, цариця ассирійців
3. Опіс, дружина Сатурна
4. Юнона, богиня царств
5. Церера, богиня врожайності та цариця Сицилії
6. Мінерва
7. Венера, цариця Кіпру
8. Ізіда, цариця і богиня єгиптян
9. Європа, цариця Криту
10. Лівія, цариця Лівії
11 – 12. Марпезія і Лампедона, цариці амазонок
13. Тисба, дівчина з Вавилона
14. Гіпермнестра, цариця Аргівів та жриця Юнони
15. Ніоба, цариця Фів
16. Гіпсипіла, цариця Лемносу
17. Медея, цариця Колхіди
18. Арахна, жінка з Колофона
19 – 20. Оритія і Антіопа, цариці амазонок
21. Еритея, або Ерифіла, сивіла
22. Медуза, донька Форка
23. Іола, донька царя Етолії
24. Деяніра, Геркулесова дружина
25. Йокаста, цариця Фів
26. Амалтея, або Деїфоба, сивіла
27. Нікострата, або Кармента, донька царя Іонія
28. Прокріда, дружина Цефала
29. Аргія, дружина Полініка і донька царя Адраста
30. Мантона, донька Тіресія
31. Про жінок меніанців
32. Пентесилея, цариця амазонок
33. Поліксена, донька царя Пріама
34. Гекуба, цариця троянців
35. Кассандра, донька Пріама, царя троянців
36. Клітемнестра, цариця Мікен
37. Єлена, дружина царя Менелая
38. Цирцея, донька Сонця
39. Камілла, цариця вольсків
40. Пенелопа, дружина Одіссея
41. Лавінія, цариця Лаврента
42. Дідона, або Елісса, цариця Карфагена
43. Нікавла, цариця Ефіопії
44. Памфілія, донька Платея
45. Рея Ілія, діва-весталка
46. Гая Кирилла, дружина царя Тарквінія Приска
47. Сапфо, дівчина з Лесбосу, поетеса
48. Лукреція, дружина Коллатина
49. Тамірис, цариця скіфів
50. Леена, повія
51. Аталія, цариця Єрусалима
52. Клелія, римська діва
53. Гіппона, грецька жінка
55. Ветурія, римська матрона
56. Тамірис, донька Мікона
57. Артемізія, цариця Карії
58. Діва Віргінія, донька Віргінія
59. Ірена, донька Кратина
61. Олімпіада, цариця Македонії
62. Клавдія, діва-весталка
64. Флора, повія, богиня квітів і дружина Зефіра
65. Римська дівчина
66. Марція, донька Варрона
67. Сульпіція, дружина Фульвія Флакка
68. Гармонія, донька Ґелона Сицилійського
69. Буза з Канузія Апулійського
70. Софонісба, цариця Нумідії
71. Теоксена, донька вельможі Геродика
72. Бероніка, цариця Каппадокії
73. Дружина галата Орґіаґонта
74. Терція Емілія, дружина Африкана Старшого
75. Дріпетруа, цариця Лаодіцеї
76. Семпронія, донька Гракха
77. Клавдія Квінта, римська жінка
78. Гіпсикратея, цариця Понту
79. Семпронія, римська жінка
80. Жінки кимбрійців
81. Юлія, донька диктатора Гая Цезаря
82. Порція, донька Катона з Утики
83. Курія, дружина Квінта Лукреція
84. Гортензія, донька Квінта Гортензія
85. Сульпіція, дружина Трусцелліона
86. Корніфіція, поетеса
87. Маріанна, цариця юдеїв
88. Клеопатра, цариця Єгипту
89. Антонія, донька Антонія
90. Агриппіна, дружина Германіка
91. Павлина, римська жінка
92. Агриппіна, мати цезаря Нерона
93. Епіхарида, вільновідпущениця
94. Помпея Павлина, дружина Сенеки
95. Сабіна Поппея, дружина Нерона
96. Тріарія, дружина Луція Вітелія
97. Проба, дружина Адельфа
98. Фаустина Августа
99. Семіаміра, жінка з Мессани
100. Зеновія, цариця Пальміри
101. Йоанна, англійка і Папа
102. Ірена, імператриця Константинополя
103. Енгульдрада, флорентійська діва
104. Констанція, римська імператриця і королева Сицилії
105. Каміола, вдова із Сени
106. Йоанна, королева Єрусалима і Сицилії
Заключення
Отрывок из книги
Зовсім недавно, чудесна пані, відсторонивши від себе інертний натовп та позбавившись всіляких інших турбот, я написав книжечку на похвалу всьому жіноцтву – радше на втіху друзям, аніж задля розваги широкого загалу. Згодом, розважаючи над тим, кому першому маю подати цю книжечку, аби не залишилася у мене без діла і щоб вона, спонукувана чиєюсь доброю волею, певніше йшла до народу, вирішив, що краще буде присвятити її не якомусь відомому чоловікові, а визначній жінці, оскільки в ній мовиться саме про жінок. Шукаючи достойнішу, спала мені на думку окраса Італії – блиск і слава не лише жіноцтва, але й видатна особа серед правителів: Йоанна, славетна королева Єрусалима і Сицилії.
Зваживши славу її роду та знаменитість предків, а також нещодавні заслуги, здобуті власним хоробрим духом, я перейнявся прагненням покласти цю смиренну та набожну працю перед престолом Її Величності. Але оскільки блиск її королівської слави величезний, а малесеньке полум’я моєї книжечки ледве жевріє, то, боячись, аби в сильному світлі воно зовсім не зблідло, я поволі змінив свій план і, відновивши мої дослідження, врешті повністю перевів своє прагнення від славної королеви на тебе – і цілком справедливо. Адже зважаючи на твій м’який та благородний характер, на твою виняткову чесність, яка є найбільшою окрасою жіноцтва, подумки згадую вишуканість мови, а також і щирість твоєї душі та силу розуму, яким ти значно перевершуєш все жіноцтво, я бачу, що те, чим природа обділила слабшу стать, тим Бог щедро наділив твоє серце та доповнив чудесними чеснотами, прагнучи підкреслити те, що позначає твоє ім’я, – адже «аndres» грецькою те саме, що латинською «муж»,[3] – і я вважаю, що ти достойна порівнюватися з найвизначнішими жінками.
.....
Тисба, вавилонська дівчина,[33] прославилася між людьми не так якимись особливими вчинками, як наслідками свого нещасливого кохання. Хоча від попередніх істориків не отримуємо жодних відомостей про її батьків, однак існує ймовірний переказ, що вона жила у Вавилоні, в будинку, що межував із будинком Пірама, юнака-однолітка. Оскільки молоді люди були сусідами, це посприяло тому, що вони проводили багато часу разом: так виникла прив’язаність юнака до дівчини. Коли вони виросли, обоє стали надзвичайно гарними, і несправедлива доля вогнем запалила їхні юні почуття. Стаючи дорослими, вони раз по раз відкривали свою душу одне перед одним.
Але як тільки Тисба зросла до заміжнього віку, батьки, плануючи майбутній шлюб, перестали випускати її з дому. Такий перебіг подій сильно засмутив обох молодих, і вони шукали хоча б найменшої нагоди перекинутися словом. У тихому місці спільної стіни будинків вони знайшли щілину, про яку ніхто не знав, і до неї часто потай приходили, аби трішки поговорити, як то було колись. Оскільки між ними була стіна, вже менше червоніли одне перед одним, тож почали щиріше виражати свої почуття, дали волю своїм зітханням, сльозам, палким почуттям та переживанням, часто навіть благали одне одного про втіху, обійми та поцілунки, про відданість, вірність та вічне кохання.
.....
