Артуро та єдиноріг
Описание книги
Сучасним батькам, практично цілодобово поглинутим роботою, дуже складно знайти достатньо часу для живого спілкування з сім'єю, тому, коли випадає рідкісна можливість, вони намагаються провести з дітьми якомога більше часу. Джованні займається міжнародним бізнесом, тож коли йому випадає рідкісний вільний вечір удома, цілий світ стишується, поступається місцем казці, яку тато розповідає своїм дітям. У цьому випадку казка втілилася у книжку.
Це магічна історія про надзвичайно обдарованого селянського хлопчика Артуро, про бідну, але люблячу родину, зажерливих чиновників, підступних дворян, заздрісну та мстиву челядь і всепереможну силу натхнення.
Передовсім, ця казка – про справедливість, що неодмінно розставляє все й кожного на свої місця, рано чи пізно, буденно й непомітно, чи в блискучій подобі єдинорога, що пролітає над зачудованим містом.
Отрывок из книги
Коли я повертаюся додому не надто пізно та коли я не у від’їзді – а у від’їзді я, щоправда, буваю частенько, – троє моїх дітей просять, щоб я розповів їм казку. Ось як це буває: вони збираються в одній із дитячих кімнат і розташовуються на ліжку або на килимі. Я вмощуюся разом із ними, і ми вимикаємо світло. Хтось із них, по черзі, вибирає тему для казки. Приміром, дракон і пилосмок, кабанчик і ракета, зомбі в космосі тощо. Я замислююся на десять секунд і починаю оповідати, імпровізуючи, і історія поступово розгортається сама собою. Якщо я втомлений або вже пізня година, триває це недовго, але іноді оповідь точиться навіть зо три чверті години, а то й довше. Залежить це й від натхнення. Таких казок розповів я, мабуть, із триста або чотириста, а може, й більше – точно не скажу.
Деякі оповідки здавалися моїм дітям особливо цікавими, і якось вони забрали собі в голову, що мені варто зафіксувати на письмі хоча б одну з них, і я пообіцяв це зробити.
.....
– Убальдо, що там діється?
– Нічого, пане маркізе, тут іще й досі стовбичить Бонтемпі, він хоче сказати вам ще щось, але зараз я його прожену.
.....