Наш творчий мозок

Оглавление

Дік Свааб. Наш творчий мозок

Вступ

Розвиток мозку в культурному середовищі

І. Нейророзмаїття: кожен мозок стає чимось унікальним

1. Формування характеру

2. До зачаття

3. Внутрішньоутробний розвиток

4. Дослідження близнюків

ІІ. Розвиток та організація нашого мозку

1. Мозок як самоорганізована система

2. Боротьба за найкращі контакти: нейронний дарвінізм

3. Критичні фази розвитку: зараз або ніколи

4. Хімічні речовини та розвиток мозку: функціональна тератологія

5. Зонування кори головного мозку завдяки органам чуття

III. Розвиток і середовище

1. Сексуальна диференціація мозку

Гомофобія

2. Статеві відмінності в процесі дозрівання

Статеве дозрівання і дорослішання

3. Інтелект

Успадкування IQ

Низький IQ

Високий IQ

Розмір мозку та IQ

4. Управління vs талант

IV. Наш соціальний розвиток

1. Соціальні фактори: індивідуальні варіації соціальної поведінки

2. Розвиток нашого соціального мозку

3. Культурне передавання знань

4. Дзеркальні нейрони

5. Віддзеркалення емоцій

6. Моральна поведінка

7. Окситоцин, вазопресин і соціальна поведінка

Гормон обіймів

Варіанти чутливості до окситоцину

Вазопресин

8. Окситоцин, вазопресин і психіатрія

9. Жорстоке поводження з дітьми

10. Сексуальне насильство

11. Бідність і соціоекономічний статус

V. Розвиток і культура

1. Культурні фактори

Особистісні відмінності

Культура та хвороби мозку

2. Мова та розвиток мозку

Двомовність

3. Духовність і віра

4. Стимулювальне багатогранне середовище й освіта

5. Дорослішання: фаза пристосування до нового суспільства

6. Вибір партнера

Моногамне парування

Феромони

Ревнощі

7. Політичні вподобання

8. Чи зупинилась еволюція людини?

Мистецтво та мозок

VІ. Мистецтво й еволюція мозку

1. Виникнення мистецтва в ході еволюції нашого мозку

Розмноження

Мисливство

Духовність

2. Ранні провісники печерного мистецтва

3. Еволюційна перевага мистецтва

4. Мистецтво – неповторне досягнення людини

VII. Сприйняття мистецтва

1. Естетичні принципи образотворчого мистецтва

Перспектива

Перебільшення значущості

Поєднання

Ізоляція

2. Візуальна система

Рухи очей

Бачити кольори

Червоний колір та емоції

Система, якою ми бачимо

Два візуальні шляхи

3. Синестезія

4. Абстрактне мистецтво

Незавершена Саґрада-Фамілія Ґауді

VIII. Мізки й відображення захворювань мозку в мистецтві

1. Зображення мозку, хвороб мозку та їхнє лікування в мистецтві

2. Захворювання мозку в митців

ІХ. Виникнення і стимуляція креативності

1. Ділянки мозку, залучені до процесу творчості

2. Креатив, музика й танці

3. Інтуїтивні ідеї

4. Мозок як фільтр

5. Імпровізація

6. Нейротрансмітери

7. Творчість і психічні розлади

8. Мистецтво як ліки та ліки для митців

Х. Нейроестетика

1. Краса – щось об’єктивне чи суб’єктивне?

2. Універсальні компоненти краси в мистецтві

3. Наука та краса

4. Структури мозку та сприйняття краси

5. Система винагород мозку

6. Емоції

Музика і мозок

ХІ. Музика та розвиток

1. Талант vs управляння

Абсолютний слух

Синестезія

2. Музика стимулює розвиток мозку

В утробі матері

3. Тривалий вплив музичних тренувань на структури мозку та його функції

Діти

Дорослі

Літні люди

ХІІ. Музика й еволюція

1. Чи до снаги музика тваринам?

2. Чи має музика еволюційну перевагу?

3. Взаємозв’язок між музикою і мовою

ХІІІ. Вплив музики на мозок

1. Безпосередній вплив музики на структури мозку та його системи

2. Музика й емоції

3. Вплив музики на настрій, страх і біль

4. Хімічні медіатори та музика

XIV. Музика: сприйняття, застосування, зловживання

1. Хвороби мозку й музика

2. Музикотерапія

Гормони

Порушення розвитку мозку

Епілепсія та пошкодження мозку

Депресія

Нейродегенеративні захворювання

Кастрація заради церкви та мистецтва

3. Нейроестетика танцю

Музика й танці

Не можу всидіти на місці, коли грає музика

Дикі, нестримні танці

Мозок, професія та автономія

XV. Мозок і професія

1. Обдарування може стати вирішальним у виборі професії

2. Професія, тренування та хобі змінюють наш мозок

3. Вибір професії крізь призму статі та статевої орієнтації

4. Вибір професії та психіатрія

5. Пошкодження мозку професією та навколишнім середовищем

XVI. Професійні захворювання, зумовлені стресом та особливостями характеру

1. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Групи ризику ПТСР

Симптоми й мозок

Лікування

Генетика та ранній розвиток

2. Психопатія в генеральних директорів, банкірів і солдатів

Генеральні директори та банкіри

XVII. Функціонування без автономії

1. Людина як суперорганізм

Механізми

Результат

2. Повалити автономію автономної нервової системи

3. Генетичні аномалії автономної нервової системи як атракціон на ярмарках

Оточення та ушкоджений мозок

XVIIІ. Здорове старіння мозку vs хвороба Альцгеймера

1. Здорове старіння мозку

2. Процес старіння

3. Хвороба Альцгеймера та інші форми деменції

4. Стадії хвороби Альцгеймера

Недолікування та недогляд

5. Генетичні задатки

6. Запобігання додатковій шкоді

Стрес

7. Створення додаткових резервів завдяки стимуляції

Двомовність

Когнітивна стимуляція

Рух

8. Use it or lose it[20]

9. Спонтанна активація та реактивація клітин мозку при хворобі Альцгеймера

10. Лікування хвороби Альцгеймера

11. Спонтанний спад захворювання Альцгеймера за останні двадцять років

ХІХ. Захворювання мозку й середовище

1. Депресія

2. Самогубство

Фактори ризику

Сенс життя

3. Шизофренія

4. Дітовбивство (неонатицид)

5. Бічний аміотрофічний склероз (ALS)

6. Хвороба Паркінсона

7. Довкілля як фактор ризику

ХХ. Лікування захворювань мозку: оточення як медицина

1. Нейрогенез у дорослому мозку

2. Нейропсихотерапія

3. Ефект плацебо та примусове лікування

4. Пластичність і просте лікування фантомного болю

5. EMDR

6. Нейрореабілітація

Думки про мозок і нас самих

ХХІ. Зміни в думках про мозок

1. Телеологія: «мета» нашого життя

2. Дух vs душа

3. Дух матеріальний (об’єктивно)

4. Несвідомо реагувати та свідомо передбачати

ХХІІ. Постійно активний мозок

1. Мозок «у спокої»

Resting State

2. Порушене сприйняття тіла

3. Галюцинації та сни

Галюцинації від стимуляції ділянок мозку

Галюцинації через брак вхідної інформації

Сни

ХХІІІ. Місцезнаходження функцій мозку та свободи волі

1. Місцезнаходження функцій мозку

Пацієнти split-brain та синдром alien-hand

2. Локальна свідомість

Neglect

Мозок працює децентралізовано й автоматично

Тлумач у лівій півкулі мозку

Перехитрити свідомість

3. Свобода волі?

Свобода волі та відповідальність

Несвідомі рішення

Можливостей вільного вибору з розвитком мозку стає дедалі менше

Експерименти

4. Нейродетермінізм

XXIV. Агресія і кримінал

1. Зменшення насильства

2. Добро і зло

3. Свобода волі й покарання

4. Розвиток мозку й відповідальність

5. Осудність

6. Моральна відповідальність

Нові винаходи й наслідки для суспільства

XXV. Профілактика захворювань мозку та лікування

1. Складний розвиток мозку

2. Рання діагностика та лікування захворювань мозку

3. Запобіжні заходи перед зачаттям та в період вагітності

4. Харчування та культура споживання їжі

5. Оточення після народження

6. Вплив хімічних речовин та анестезії на розвиток мозку

7. Школярі

8. Набуті ураження мозку

9. Крововиливи в мозок та інфаркти мозку

10. Пластичність

11. Суїцид

Схильність до самогубства як окремий діагноз

12. Актуальні зв’язки між неврологічними й соціальними науками

13. Нейроархітектура

Світло й повітря

Будівлі для літніх людей із деменцією

14. Зазирнути в мозок

XXVI. Кримінальний мозок

1. Психіатрія в кримінальних справах

2. Сканування мозку в залі судових засідань

3. Бувають можливості кращі, ніж репресії

4. Робота для розумово відсталих людей

5. Покращення поведінки шляхом соціалізації

6. Запобігання злочинності серед молоді

7. Проблемні підлітки з психічними розладами

8. TBS

XXVII. Проблематика кінця життя

1. Активне сприяння смерті / Допомога при самогубстві

2. Психіатрія

3. Завершене життя

4. Заборона лікування та відмова від реанімації

XXVIII. Перспектива

1. Комп’ютер vs мозок

2. Навіщо досліджувати мозок?

Глибока стимуляція мозку та інші нові методи лікування

Взаємодія між людиною й машинами

3. Стигмати й табу

ХХІХ. Подяка

ХХХ. Глосарій

ХХХІ Джерела

Цитати

ХХХІІ Література

ХХХІІI Джерела фото

Отрывок из книги

Дослідникам мозку нерідко доводиться чути, що «має ж бути щось, окрім мозку». Ця ідея зовсім не нова: легенда про святого Діонісія (французькою – Saint Denis), першого єпископа Парижа, з давніх-давен підживлює таке уявлення. Папа Клементій І послав святого Діонісія як місіонера до Галлії, але близько 250 року після Різдва Христового за дорученням римського імператора його обезголовили на тому місці, яке сьогодні називається Монмартр. Утім, це місце не влаштовувало обезголовленого, тож він підняв відрубану голову, помив її в потічку і пробіг ще десять кілометрів до місця, яке сам собі обрав для останнього упокоєння. Те місце й сьогодні назване його ім’ям. Отже, виходить, що й без мозку можна ще багато що зробити.

Коли ж перепитати, що саме розуміють під словами «має ж бути щось, окрім мозку», то у відповідь часто можна почути, що ми, дослідники мозку, зовсім не беремо до уваги контекст, у якому відбулася якась подія. Проте якраз кожний дослідник цієї сфери добре знає, що мозок постійно взаємодіє з оточенням, і саме ця взаємодія є центральною точкою в дослідженнях мозку.

.....

Більший мозок став істотною еволюційною перевагою, допомігши нам ствердитися як складному суспільству. Якщо подивитися на різних приматів, то побачимо, що розмір їхнього мозку корелює з кількістю індивідів в їхній групі, тобто залежить від її багатогранності. У людей розмір соціальної мережі у Facebook співвідносний до розміру gyrus temporalis superior, мигдалини та префронтальної кори. Щоб підтримувати в робочому стані таку соціальну мережу, потрібна ціла купа нейронів. Але, попри величезну кількість «друзів» у соціальних мережах, кількість людей, з якими ми справді перебуваємо у контакті, обмежена – в середньому це 150–200 осіб, що відповідає розміру групи, до якої входили наші предки приблизно 10 000 років тому.

Наш соціальний мозок побудований із цілої низки взаємопов’язаних структур мозку: орбітофронтальної кори, скронево-парієтального переходу, скроневого полюса й дорзомедіальної префронтальної кори. Вони опрацьовують інформацію про представників нашого виду. Це вроджена здатність, якою ми користуємося з перших днів народження. Діти віком від одного до п’яти днів показують реакцію в задній скроневій корі під час погляду на обличчя. Однак така реакція не виникає під час погляду на руку, бо вона є наслідком генетичного програмування і не потребує соціального навчання.

.....