Ми – це наш мозок

Оглавление

Дік Свааб. Ми – це наш мозок

Ми – це наш мозок

Передмова

I. Вступ

I.1 Ми – це наш мозок

I.2 Метафори мозку

II. Розвиток, народження і батьківське піклування

II.1 Тонка взаємодія матері й дитини під час пологів

II.2 Пологові ускладнення як перший симптом порушень розвитку мозку

II.3 Материнська поведінка

II.4 Батьківська поведінка

II.5 Значення стимулюючого оточення для раннього розвитку мозку

II.6 Спогади про період перебування в матці

III. Вразливий мозок ембріона в «безпечній» матці

III.1 Порушення розвитку мозку, спричинені середовищем

III.2 Порушення розвитку мозку, спричинені медикаментами чи речовинами, що зумовлюють залежність

Алкоголь

Паління

Неспецифічні наслідки

Дилема

Механізми

Висновки

III.3 Короткотермінові стратегії ненародженої дитини

III.4 Чи відчуває ембріон біль?

III.5 Відрізати собі ногу: Body Integrity Identity Disorder – порушення цілісності сприйняття тіла – химерний дефект розвитку

IV. Сексуальна диференціація мозку в матці

IV.1 Типовий хлопчик, типова дівчинка?

IV.2 Статеві відмінності в поведінці

IV.3 Гетеро-, гомо- та бісексуальність

IV.4 Гомосексуальність: вибору немає

IV.5 Гомосексуальність у світі тварин

IV.6 Транссексуальність

IV.7 Педофілія

IV.8 Суспільна реакція на мої дослідження сексуальної диференціації мозку

IV.9 Папа: Ч/Ж? Швиденько перевіримо!

V. Статеве дозрівання, закоханість та сексуальна поведінка

V.1 Мозок підлітка

V.2 Поведінка в період статевого дозрівання

V.3 Мозок закоханого

V.4 Мозкові хвороби і сексуальність

Оргазм можна побачити в мозку

Сексуальність і гормони

Нейропсихіатричні порушення і сексуальність

Пошкодження мозку та мозкові захворювання

Поперечний параліч

Епілепсія

VI. Гіпоталамус: виживання, гормони й емоції

VI.1 Виділення гормонів гіпоталамусом і струмені сечі

VI.2 Виживання без гіпоталамуса

VI.3 Депресія

Причини

Різні форми депресії

Ділянки й системи мозку, які беруть участь у депресії

Терапія

VI.4 Синдром Прадера-Віллі

VI.5 Ожиріння

VI.6 Кластерний головний біль

VI.7 Нарколепсія: сміх аж до безсилля

VI.8 Напади сміху без емоцій

VI.9 Нервова анорексія – це захворювання мозку

VII. Речовини, що викликають залежність

VII.1 Конопля і психози

VII.2 Екстазі: спочатку задоволення, а потім пошкодження мозку

VII.3 Зловживання наркотиками серед політиків

VIII. Мозок і свідомість

VIII.1 Неглект: переполовинене життя

VIII.2 Кома й суміжні стани

Вегетативний стан

Синдром ізоляції

Смерть мозку

Трансплантація

VIII.3 Структури мозку, вирішальні для нашої свідомості

VIII.4 Значення для нашої свідомості функціональних зв’язків між структурами мозку

VIII.5 Введення в оману і провал самоусвідомлення

VIII.6 «Доповнення» відсутньої інформації

VIII.7 Як могла б функціонувати свідомість?

IX. Агресія

IX.1 Агресія з матки

IX.2 Молодість і агресія

IX.3 Агресія, захворювання мозку та ув’язнення

IX.4 Злочин і покарання

IX.5 Насильство уві сні

X. Аутизм

X.1 Деніел Таммет, геній-аутист

X.2 Аутизм – порушення розвитку

X.3 Саванти

X.4 Мозок саванта

XI. Шизофренія та інші причини галюцинацій

XI.1 Шизофренія – хвороба всіх епох і культур

XI.2 Шизофренія – симптоми

XI.3 Шизофренія – порушення розвитку мозку

XI.4 Галюцинації через брак стимуляції

XI.5 Інші галюцинації

Делірій

Голоси

Нюхові галюцинації

XII. Відновлення та електрична стимуляція

XII.1 Стареча сліпота: дегенерація сітківки

XII.2 Випадкові відкриття: щастя у нещасті

XII.3 Глибинна стимуляція мозку

XII.4 Стимуляція мозку і щастя

XII.5 Мозкові протези

XII.6 Трансплантація ембріональних мозкових тканин

XII.7 Генна терапія

XII.8 Спонтанне зцілення мозкових уражень

XIII. Мозок і спорт

XIII.1 Нейропорнографія: бокс

XIII.2 Олімпійські ігри і питання статі

XIII.3 Спорт – це вбивство

XIV. Моральна поведінка

XIV.1 Префронтальна кора: ініціатива, планування, мова, особистість та моральна поведінка

XIV.2 Моральна поведінка: людське в тварині

XIV.3 Несвідома моральна поведінка

XIV.4 Моральні схеми

XIV.5 Чого можна повчитися у природи для більш досконалого суспільства

XV. Пам’ять

XV.1 Дослідження Кендела про пам’ять та колективна втрата пам’яті австрійцями

XV.2 Анатомія нашої пам’яті

XV.3 Шлях до довготривалої пам’яті

XV. 4 Роздільне зберігання в пам’яті

XV.5 Прихована пам’ять у мозочку

XVI. Нейротеологія: мозок та релігія

XVI.1 Чому так багато релігійних людей?

XVI.2 Еволюційні переваги релігії

XVI.3 Мозок релігійної людини

XVI.4 Чи буде світ без релігії кращим?

XVI.5 Нечисті молюски і нечисті жінки

XVI.6 Молитися за інших: плацебо для себе самого

XVI.7 Безумні релігійні уявлення

XVI.8 Епілепсія скроневої ділянки: Божі послання

XVI.9 Реакція на мої погляди щодо релігії

XVII. Між небом і землею більш нічого нема…

XVII.1 Душа і дух

XVII.2 Серце і душа

XVII.3 Псевдонаукові пояснення навколосмертних переживань

Чотири Нобелівські премії

Виникнення передсмертних переживань

Безвідповідальне панікування

XVII.4 Дієві плацебо

XVII.5 Традиційна китайська медицина: іноді більше, ніж плацебо

XVII.6 Лікування травами

XVIII. Вільна воля – прекрасна ілюзія

XVIII.1 Вільна воля чи рішення

XVIII.2 Мозок – гігантський несвідомий комп’ютер

XVIII.3 Несвідома воля

XVIII.4 Чим не є вільна воля

XVIII.5 Вільна воля і хвороби мозку

XIX. Хвороба Альцгеймера

XIX.1 Старіння мозку, хвороба Альцгеймера та інші форми деменції

Різноманітні форми деменції

Які причини хвороби Альцгеймера?

XIX.2 Поступова деградація при хворобі Альцгеймера

XIX. 3 «Використовуй або втратиш»: реактивація нейронів при хворобі Альцгеймера

Активація проти хвороби Альцгеймера

Стимуляція біологічного годинника світлом

Актуальне дослідження

XIX.4 Біль при деменції

XIX.5 Хвороба Альцгеймера й оптимальний момент добровільного закінчення життя

XX. Смерть

XX.1 Магія життя та смерті

XX.2 Доктор Дейман і Чорний Ян

XX.3 Курс дезадаптації: рано чи пізно всі ми помремо

XX.4 Нідерландський банк мозку

XX.5 Зілля для довгого життя після смерті

XXI. Evolution

XXI.1 Переговори і збільшення мозку

XXI.2 Еволюція мозку

XXI.3 Молекулярна еволюція

XXI.4 Чому саме один тиждень?

XXII. Висновки

Вроджене чи успадковане

Функціональна тератологія

Сексуальна диференціація мозку

Мозок плоду і народження

Значення сприятливого постнатального розвитку

Нерентабельний: власна вина, важкий тягар?

Мозок і правосуддя

Закінчення життя

Нові розробки

XXIII. Подяка

XXIV. Глосарій

Отрывок из книги

У нашому столітті є мінімум два животрепетні наукові питання: «Як виник Всесвіт?» і «Як функціонує наш мозок?» Завдяки моєму сімейному середовищу та випадку я опинився перед другим питанням.

Ще дитиною мені доводилося слухати такі захопливі розмови про всі галузі медицини, що я просто не міг не зайнятися цим фахом. Мій батько був гінекологом і цікавився багатьма дуже гостро обговорюваними аспектами розмноження, наприклад чоловічим безпліддям, штучним заплідненням та протизаплідними пігулками. До нас часто заходили друзі, які, як я згодом дізнався, також були піонерами у своєму напрямку. Так ще у ранньому віці я отримав перші уроки ендокринології у професора доктора Дріеса Керідо, який згодом організував медичний факультет у Роттердамі. Коли ми разом вигулювали пса і він поспішав задерти лапу, я дізнався від Керідо, що таку поведінку спричинюють статеві гормони та їх вплив на мозок. Так само доктор Кун фан Емде Боас, перший нідерландський професор, що досліджував сексуальність, часто разом зі своєю дружиною заходив до нас вечорами випити скляночку з моїми батьками. Від його історій нам, дітям, забивало дух. Якось він розповів про розмову з одним пацієнтом, що постійно заходила в глухий кут, поки пацієнт не зізнався, що ж його так дратує. Він чув, буцімто Емде Боас – гомосексуаліст! На що той, обійнявши його за плече, відповів: «Але ж ти в це не віриш, мій солоденький?» – і пішов, залишивши пацієнта спантеличеним. Усі ми вибухнули реготом.

.....

Статеві гормони, приміром, програмують мозок на жіночий або чоловічий лад. У матці також назавжди закладається рівень, на якому спрацьовує вісь стресу та проявляється агресивна поведінка. Через схожі механізми, реагуючи постійним пристосуванням всіх мозкових систем на надзвичайні сигнали із зовнішнього світу, зародок готується до нелегкого життя поза маткою. Така гнучкість мозку плоду дає переваги для виживання в короткотерміновій перспективі, проте робить його надто чутливим до шкідливих речовин, таких як нікотин від цигарок матері. До того ж фетальне програмування у віддаленій перспективі може бути основою для хронічних захворювань. Дослідники голодної зими з АМС (Амстердамської університетської клініки) вказують на небезпеку виникнення хронічних хвороб через фетальне програмування. Коли німецькі окупанти сплюндрували Нідерланди, після голодної зими 1944–1945 років діти не тільки народжувалися з недостатньою вагою (рис. 9), але й у дорослому віці в них проявлялися вища імовірність асоціальної поведінки та часті випадки ожиріння. Вони віддавали перевагу жирній їжі й малорухливому способу життя. Крім того, у них був вищий ризик захворіти на високий тиск, шизофренію чи депресію. Висновки цього дослідження сягнули далеко за межі голодної зими, бо ті самі механізми і сьогодні відіграють свою роль, коли через погане функціонування плаценти в утробі дитина не отримує достатнього харчування і народжується з надто малою вагою. Очевидно, ще в матці дитина помічає, що в її оточенні бракує їжі.

Рис. 9. Дитя, що народилося в голодну зиму 1944–1945 років у Вільгельміна Ґастгуіса, у відділенні колишньої академічної лікарні Амстердамського університету. Ці діти не тільки народилися з недостатньою вагою, але й у дорослому віці в них проявлялася вища ймовірність асоціальної поведінки та часті випадки ожиріння. Вони віддавали перевагу жирній їжі й малорухливому способу життя. Крім того, у них був вищий ризик захворіти на високий тиск, шизофренію чи депресію.

.....