Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
I
ІІ
ІІІ
IV
V
VI
VII
VIII
ІХ
Х
ХІ
ХІІ
ХІІІ
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
ХІХ
ХХ
ХХІ
ХХІІ
ХХІІІ
ХХIV
ХXV
XXVI
XXVII
XXVIII
XXIX
XXX
ХХХІ
ХХХІІ
ХХХІІІ
ХХХІV
XXXV
ХХХVI
ХХХVII
XXXVIII
А тоді, коли змії, кажани, борсуки та всіляка звірина, що водиться в глибинах підземних галерей, поголовно виходитиме на поля, покидаючи звичні житла; коли фрукти й овочі вкриватимуться гниллю і черви виповнять їх (…)
Його це не здивувало. Жос уже давно збагнув, що речам притаманне власне життя – таємне та лиходійне. Бретонський моряк чітко пам’ятав, що всі речі – за винятком хіба що такелажу, який ніколи не завдавав йому шкоди, – сповнені особливої енергії, мета якої – капостити людям. Найменша незграбність одразу ж наділяла річ раптовою свободою, котра, хоч би якою незначною не була, тягла за собою цілу низку халеп – від неприємностей до трагедії. Корок, що вислизає з рук, є класичним прикладом хаосу в мініатюрі. Адже цей впущений корок нізащо в світі не захоче просто покрутитися біля ніг людини. Він підступно закотиться кудись за плиту і, наче павук, що прагне сховатися якнайдалі, приготує для свого переслідувача, Людини, низку різноманітних випробувань: відсовування плити, від’єднання газової трубки, падання посуду, опіки. Цього ранку комбінація виявилася набагато заплутанішою: один незграбний кидок – і смітник хитається, падає на бік, а фільтр з гущею розсипається по підлозі. Саме так речам, сповненим почуттям справедливої помсти за своє рабське становище, на коротку, але надзвичайно яскраву мить удається підпорядкувати людину своїй прихованій владі, змусити її крутитися й вигинатися, немов пес, не милуючи ні жінок, ні дітей. Ні, нізащо в світі Жос би не довірився речам – як і, власне, людям або морю. Перші забирають ваш розум, другі – душу, а третє – життя.
.....
– Грошви, дурню.
– І скільки ж за це платили?
.....