Пів’яблука

Оглавление

Галина Вдовиченко. Пів’яблука

Передмова. Подих речей

1. Магда. «Зубрівка»

2. Луїза і Кінь

3. Галя. Журнал «Цікаво жити»

4. «Фіалки щосереди»

5. Ірина. Біля озера

6. Стриптиз

7. Кодекс правил Молодої Жінки Невизначеного Віку

8. Секонд-хенд

9. Сонька

10. Галя. Зупинка за вимогою

11. Магда. Яблуко-сюрприз

12. Галя. Єрофеєв

13. Магда – Галі

14. Львовотерапія

15. Луїза. Казино

16. Кузьма

17. Ірина. Однокласники

18. Луїза. Казино-2

19. Галя. Роман

20. Хрестини

Епілог

Отрывок из книги

День народження Магда святкувала вдома у Зубрі, поблизу Львова. Так було упродовж багатьох років. Якось, щоправда, жартома запропонувала подругам: «А може, зберемося у “Вероніці” чи “Куполі”?» Дівчата купилися на провокацію, сприйнявши усе за чисту монету: «Та ти що?! Щоб ми на твій день народження у ресторані збиралися?… Нашу “Зубрівку” не зрадимо!»

«Зубрівкою» вони називали дім Магди та Ігоря – віллу зі вдачею яскравої особистості. Колись це був дачний будиночок – звичайнісінька «коробка», збудована під лісом. Куричі купили її дешево, на квартиру тоді не вистачало, а жити не було де.

.....

Цього разу (особливий все ж таки випадок) усе приготували заздалегідь. Залишилися дрібниці. Ножем із гофрованим лезом Луїза нарізала сир на сервірувальному столику – особливому витворі Ігоря. Він зробив його зі старого дуба, прикрасив інкрустацією, яка щоразу викликала захоплені коментарі навіть у тих, хто її бачив не вперше. Це була вмонтована у дерево закам’яніла відполірована мушля наутилуса, вона, власне, і слугувала дошкою для нарізання сиру.

Галка миттєво долучилася до процесу – чаклувала над «вітамінною гіркою»: викладала віялом на велику тацю порізані помідори, болгарський перець трьох кольорів, огірки, зеленину. Мама Магди вибирала темні цятки на почищеній донькою картоплі. На цей промовистий докір Магда не звертала жодної уваги; не в змозі випустити книжку з рук, вона гортала пожовклі сторінки, вголос зачитувала уривки та коментувала їх. Тим часом чоловіки, засівши у садовій альтанці за розлогим кущем жасмину, раз у раз вибухали сміхом: анекдоти розповідали, не інакше.

.....