На стрімчаках божевілля
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Говард Філіпс Лавкрафт. На стрімчаках божевілля
Справа Чарльза Декстера Варда
І. Результат і пролог
1
ІІ. Жах із минулого
1
2
3
4
5
6
ІІІ. Пошуки та виклики
1
2
3
4
5
6
IV. Мутація та божевілля
1
2
3
V. Нічні жахіття та катаклізми
1
2
3
4
6
7
На стрімчаках божевілля
Розділ 1
Розділ 2
Розділ 3
Розділ 4
Розділ 5
Розділ 6
Розділ 7
Розділ 8
Розділ 9
Розділ 10
Розділ 11
Розділ 12
Отрывок из книги
Нещодавно з приватної психіатричної клініки доктора Вейта, розташованої в околицях Провіденса (штат Род-Айленд) без сліду зник надзвичайно дивний пацієнт. Молодика, котрого звали Чарльз Декстер Вард, із величезною нехіттю відправив до шпиталю убитий горем батько, на чиїх очах розумовий розлад сина розвивався від невинного на перший погляд дивацтва до глибокої манії, яка таїла в собі перспективу буйного шаленства, що спричиняло помітні зміни в стилі та способі мислення – аж до повного переродження особистості. Медики зізналися, що цей випадок загнав їх у глухий кут, оскільки в ньому спостерігалися незвичайні елементи як фізіологічної, так і суто психічної ознаки.
Насамперед, пацієнт здавався старшим за свої двадцять шість років. Безперечно, душевні хвороби хутко старять, але тут справа була не стільки в його зовнішності, скільки в тому ледь вловимому виразі, який зазвичай з’являється лише на обличчях людей похилого віку. По-друге, життєві процеси його організму протікали не так, як у інших людей, і ніхто з опитаних лікарів не міг пригадати нічого подібного. У дихальній і серцевій активності хворого спостерігалася загадкова аритмія, він майже втратив голос, тому міг лише шепотіти. Травлення було вкрай уповільненим, а нервові реакції на найпростіші зовнішні подразники не мали нічого спільного зі звичайними реакціями, нормальними або патологічними, що спостерігалися раніше. Шкіра стала неприродно холодною та сухою, лабораторні дослідження зрізів тканин показали, що вони набули незвичайної грубості та рихлості. Велика овальна родимка на правому стегні розсмокталася, а на грудях з’явилася дуже дивна чорна пляма, якої раніше не було. Загалом медики дійшли спільного висновку, що процес обміну речовин у Варда протікав настільки повільно, що майже завмер, і не могли знайти ні прецеденту, ні хоч якогось цьому пояснення.
.....
Віден і Сміт, певна річ, не мали жодних сумнівів щодо призначення мумій, висуваючи найнеймовірніші гіпотези, що стосувалися як самого Карвена, так і його жахливих досліджень.
Наступної весни, як і роком раніше, випали сильні дощі, й обоє друзів продовжували уважно спостерігати за берегом річки поза фермою Карвена. Знов – з-під шматків берегового схилу визирнули нові купи кісток. Але, як і раніше, якихось слідів підземних приміщень або переходів не виявилося. Однак у селищі Потуксет, розташованому за милю нижче по річці (там, де вона падає на кам’яні пороги, розливаючись потім у широку гладь) поширилися дивні чутки. Тут, де вигадливі старовинні споруди немов наввипередки спиналися на вершину пагорба від дерев’яного містка, де в сонних доках стояли на якорі рибальські шлюпи, люди розповідали про страшні знахідки, що подекуди пливли униз за течією, які можна було побачити тієї миті, коли вони скочувалися по порогах. Природно, Потуксет – велика річка, що проходить кількома заселеними місцинами, де є чимало кладовищ (а весняні дощі цього року були напрочуд рясні).
.....