Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
Оглавление
Григорій Бабенко. Шляхом бурхливим
ПРО АВТОРА
Шляхом бурхливим
I. НА БЕРЕЗІ РІЧКИ ХАРКОВА
ІІ. ПРИКАЗ
III. В ШКОЛІ І ДОМА
IV. НА ДОРОЗІ
V. НА ВИННИЦІ
VI. МОСКОВСЬКА ВЛАДА У ХАРКОВІ
VII. У В’ЯЗНИЦІ
VIII. ВИЗВОЛЕННЯ
ІХ. БУЧА В ГОРОД!
X. ТАБІР У ЛІСІ
XI. В АРТЕМІВЦІ
XII. ТАТАРИ
XIII. У СТЕПУ
XIV. КІШ СІРКІВ
XV. ОБЛОГА
XVI. ОБЛОГА
XVII. СІЧ
XVIII. САМОЗВАНЕЦЬ
XIX. КРИВАВЕ РІЗДВО
ХХ. КРИМСЬКИЙ ПОХІД
XXI. ЧОРНА ДОЛИНА
XXII. ДОДОМУ!
ХХІІІ. ВДОМА
В тумані минулого
ФАКТОРІЯ
СКИТИ
ГРЕК ОЛЕКСАНДЕР
СТЕП
СТРІЛА
ТАБОРИЩЕ
СКАЛЬП
НЕВІЛЬНИЦЯ
ЦАР
ГОРИСЛАВА
ПЕРЕД СВЯТОМ У ТАБОРИЩІ
БЕНКЕТ
ВОРОЖІННЯ
ХАРСУН
ЧОРНА ГАДЮКА
ЖИВЕ БАГАТТЯ
СМЕРТЬ ЦАРЯ
ЗНОВ У СТЕПУ
ПОБРАТИМСТВО
САЙГАКИ
САРМАТ
У СТЕПУ НА САМОТІ
СТЕПОВІ ХИТРОЩІ
ПАНТІКАПЕЯ
ВЕЧІР У ПАНТІКАПЕЇ
ЖАЛІБНИЙ ПОХІД ЦАРЯ СКИТСЬКОГО
НА ДЕЙГМІ31 ПАНТІКАПЕЙСЬКОГО ПОРТУ
НА БАЗАРІ МЕОТІЙСЬКОГО МОРЯ
РІЧКОЮ ДО СКИТІЇ
В СЕЛИЩІ СКИТІВ-ХЛІБОРОБІВ
БУНТ СКИТСЬКИХ НЕВІЛЬНИКІВ
ЦАРСЬКА МОГИЛА
Люди з червоної скелі
ЗАГИН ПЛЕМЕНІ УРУ-УРУ
ОГНІ НА ЧЕРВОНІЙ СКЕЛІ
ЗУСТРІЧ З ЛЮДЬМИ З ЧЕРВОНОЇ СКЕЛІ
ТОТЕМ ПЛЕМЕНІ З ЧЕРВОНОЇ СКЕЛІ
ПОЛОНЕНИЙ
ПОГОНЯ
МАТИ
ГОЛОД СЕРЕД ЛЮДЕЙ З ЧЕРВОНОЇ СКЕЛІ
ЗЕРНОЇДИ
УТЕЧА ПЛЕМЕНІ ОРЛА З ЧЕРВОНОЇ СКЕЛІ
Отрывок из книги
– Ви ж, хлопці, не дуже! – встиг тільки крикнути Дорош, коли двоє товаришів, взявши один за ноги, другий за плечі і розгойдавши, кинули його в річку.
– Не бійся! – крикнув хтось з берега.
.....
– Трудно сидіти в колодках? – спитав Дорош, хоч і сам добре бачив, що це не мед їсти.
– Коли руки вільні – ще нічого. А як засунути сюди й руки, – показав він на дірки для рук, – сам як колодка зробишся.
