Про «сатану в бочці», або про графоманів, спекулянтів та інших «просвітян»
І
ІI
ІII
Про Коперника з Фрауенбурга, або абетка азіатського ренесансу в мистецтві
І
ІI
ІII
ІV
V
VІ
Про демагогічну водичку, або справжня адреса української воронщини, вільна конкуренція, ВУАН і т. д
І
ІI
ІII
ІV
V
VІ
Отрывок из книги
В одній із своїх брошур Шпенглер так сказав:
— «Баха й Моцарта я ставлю на недосяжну височінь, але відціля нема ще конечної потреби називати художниками й мислителями тисячі писак та філософів-обивателів наших великих городів».
.....
— Нещасна кваліфікація! Нещасна та молодь «із низів», що її «енко» зробив кваліфікованою!
От відкіля йде порівняння мистецтва з комнезамами й профспілками. Саме відціля й пішли наші «розходження» з молодою молоддю та безглузда профанація пролетарської літератури. «Сатана», використавши сприятливий момент, виліз із «бочки» і, ставши на чолі сучасної літератури під прізвищами «ців» та «енків», подібно вигукнув:
