Оглавление
Ицхак Адизес. Як подолати кризу управління
ПЕРЕДМОВА
ПОДЯКА
Частина І. ПАСТКА
Розділ І. ВСТУП
Частина ІI. СТИЛІ НЕКОМПЕТЕНТНОГО УПРАВЛІННЯ
Розділ 2. В – : ГЕРОЙ-ОДИНАК
Розділ 3 – А –: БЮРОКРАТ
Розділ 4 – П –: ПАЛІЙ
Розділ 5 – О: НАДПОСЛІДОВНИК
Розділ 6 –: СУХОСТІЙ
Розділ 7. ВАПО: КЕРІВНИК-ІЗ-КНИЖКИ
Розділ 8. СТИЛІ ОРГАНІЗАЦІЙ
Частина ІIІ. ЩО З ЦИМ РОБИТИ?
Розділ 9. ЩО Ж ТАКЕ ХОРОШИЙ КЕРІВНИК?
Розділ 10. РОЗВИТОК ТА НАВЧАННЯ ХОРОШИХ КЕРІВНИКІВ
Розділ 11. УЗГОДЖЕННЯ ОСОБИСТОГО СТИЛЮ. З ВИМОГАМИ ЗАВДАННЯ: СТВОРЕННЯ КОМАНДИ КЕРІВНИКІВ
Розділ 12. ОРГАНІЗАЦІЙНА ТЕРАПІЯ
Частина ІV. ВИХІД ІЗ ПАСТКИ
Розділ 13. УКОТРЕ Й ВОСТАННЄ (?) – ЩО ТАКЕ УПРАВЛІННЯ?
Розділ 14. ВСТУП ДО МЕТОДУ УПРАВЛІННЯ АДІЗЕСА
Додаток. ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ (ВИКОНАННЯ ДЕКІЛЬКОХ – АЛЕ НЕ ВСІХ! – ФУНКЦІЙ)
БІБЛІОГРАФІЯ
Отрывок из книги
Чи доводилося вам зустрічатися з випускниками провідних шкіл управління, які виявлялися некомпетентними керівниками? Керівниками, які або ухвалювали рішення не думаючи, або ж, навпаки, задовго з ним зволікали? Управлінцями-бюрократами, які все робили «точно так, як у книжці»? Людьми, які знали теорію управління, знали, що їм потрібно планувати, організовувати, мотивувати та контролювати, проте були неспроможні виконувати одну або декілька з цих ролей? Людьми, чиї помилки полягали саме у стилі управління?
Чи доводилося вам прочитати книжку про методи управління, у якій усе було надзвичайно просто й зрозуміло, а потім на практиці переконатися в тому, як речі, що видавалися такими простими у книжці, насправді викликають надзвичайні труднощі? Переконатися в тому, що всі ці логічні й очевидні принципи не завжди діють у реальному житті?
.....
Архітектори часто скаржаться на те, що на керівних посадах їм більше не вдається проектувати. Їх часто можна побачити біля робочих місць інших архітекторів, і будь-яке запитання з боку останніх вони сприйматимуть як привід до того, щоб підмінити когось на робочому місці та взятися до проектування самим. Відомо, що керівники в галузі продажу та лікарі, яким довелося взяти на себе управління лікарнею, теж часто поводяться подібним чином.
Прагнення Героя-одинака до виконання всієї роботи самотужки проявляється як у його небажанні навчати, так і в методах, якими він керується, навчаючи. Систематичний підхід до навчання кадрів йому здається безглуздим. Його значно більше приваблює метод «стажування на місці», коли підлеглі «навчаються», звалюючи на власні плечі усі обов’язки та наслідуючи його самого. Водночас він зазвичай скаржиться: «Чому вони не виявляють власної мотивації, не беруть на себе ініціативи, не показують потенціалу? Хто вчив мене? Ніхто! Я всього навчився сам! То чому вони не вчаться? Тут немає жодної таємниці – просто бери й роби! Коли людина хоче щось зробити, вона зробить це без проблем!»
.....
