Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Схвальні відгуки на книжку «FOUR SEASONS: історія бізнес-філософії компанії»
ПЕРЕДМОВА
ВСТУП
ЧАСТИНА І. СИН ІММІГРАНТІВ
РОЗДІЛ І. Ліл і Макс
РОЗДІЛ 2. МАКС ШАРП І СИН
РОЗДІЛ 3. РОЗАЛІ
РОЗДІЛ 4. НОВИЙ ПРОЕКТ
ЧАСТИНА ІІ. ШЛЯХ НАГОРУ
РОЗДІЛ 5. МЮРРЕЙ, ЕДДІ, ІЗЗІ
РОЗДІЛ 6. ЛОНДОН
РОЗДІЛ 7. ІТТ SHERATON
ЧАСТИНА ІІІ. СУСПІЛЬСТВО І КУЛЬТУРА
РОЗДІЛ 8. КРІС ШАРП І ТЕРРІ ФОКС
РОЗДІЛ 9. НОВА БІЗНЕС-МОДЕЛЬ
РОЗДІЛ 10. ФОРМУВАННЯ НАШОЇ КУЛЬТУРИ
РОЗДІЛ 11. ЗАПРОВАДЖЕННЯ НАШОЇ КУЛЬТУРИ
РОЗДІЛ 12. ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО
РОЗДІЛ 13. КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА
ЧАСТИНА IV. СВІЖИЙ ПІДХІД
РОЗДІЛ 14. ВАШИНГТОН
РОЗДІЛ 15. THE PIERRE
РОЗДІЛ 16. ПЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ
РОЗДІЛ 17. ПАРТНЕРИ
РОЗДІЛ 18. ДОДАТКОВІ ПОСЛУГИ
РОЗДІЛ 19. ПЕРШІ ЛІДЕРИ
РОЗДІЛ 20. СІМЕЙНІ ПОДІЇ
ЧАСТИНА V. ДОСКОНАЛІСТЬ У СВІТОВОМУ МАСШТАБІ
РОЗДІЛ 21. ГАВАЇ
РОЗДІЛ 22. ЯПОНІЯ
РОЗДІЛ 23. КАРИБСЬКІ ОСТРОВИ
РОЗДІЛ 24. ЄВРОПА
РОЗДІЛ 25. НОВІ ПЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ
РОЗДІЛ 26. REGENT
РОЗДІЛ 27. ПРИНЦ АЛЬ-ВАЛІД
РОЗДІЛ 28. ЧОРНА СМУГА
ЧАСТИНА VI. НАША ВЛАСНА ЛІГА
РОЗДІЛ 29. ЧУДОВЕ МІСЦЕ ДЛЯ РОБОТИ
РОЗДІЛ 30. ВИПРАВДАНІ СПОДІВАННЯ
РОЗДІЛ 31. НА ПЕРЕДНЬОМУ КРАЇ
РОЗДІЛ 32. ПРОСУВАННЯ НАШОГО БРЕНДА
РОЗДІЛ 33. ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК
ЧАСТИНА VII. ЗАЛИШАЮЧИСЬ ПОПЕРЕДУ
РОЗДІЛ 34. ТВОРЧИЙ ПІДХІД ДО АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
РОЗДІЛ 35. НАША ОСНОВНА КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА
РОЗДІЛ 36. КРАЩІ З КРАЩИХ
РОЗДІЛ 37. НОВІ ЛІДЕРИ
РОЗДІЛ 38. НОВІ ПРОЕКТИ
ПІСЛЯМОВА
ПОДЯКА
НАШІ ЦІЛІ, ПЕРЕКОНАННЯ, ПРИНЦИПИ
ПРЕДСТАВНИКИ ВИЩОГО КЕРІВНИЦТВА (Станом на жовтень 2008 року)
Ізадор завжди був мрійником. У школі йому більше подобалося дивитися у вікно, ніж на дошку. Він жадав вирватися на волю, грати в хокей, футбол чи будь-які інші ігри. У вісім років він твердо вирішив стати чемпіоном зі стрибків із жердиною. Його сестра Беатріс терпляче тримала перед ним мітлу, поки хлопчик, розмахуючи держаком для граблів (що слугував йому «жердиною»), цілу годину бігав галявиною, розганяючись перед стрибком. Він анітрохи не сумнівався, що досягне своєї мети. Звичайно, з роками його життєві цілі змінювалися.
«Якщо я не займатимусь стрибками з жердиною, можливо, піду служити в морську піхоту»,– заявив він. Тоді ми воювали з Німеччиною, і хлопці, які були трохи старшими від Іззі, вирушали битися за справу, що здавалася йому важливішою за будь-яку кар’єру. Коли його питають, хто був для нього наставником і прикладом для наслідування, він відповідає: «Чоловіки, які пішли на війну добровольцями. Вони жертвували життям заради своїх принципів».
.....
Причина полягала не лише в тому, що вони були цілком зосереджені на роботі. Їхні родини не дотримувалися традиції стежити за дозвіллям дітей. Мій батько ніколи й нікуди не водив нас. Він ніколи не ходив зі мною рибалити або купатися, хоча завдяки йому я навчився плавати. Якось він повіз мене та сестер кататися на човні, кинув нас за борт і наказав: «Пливіть».
Я пригадую лише один день, який батько подарував мені. Це сталося після моєї бар-міцви, коли я виголосив промову, написану для мене рабином. Війна ще тривала, тож промова про загиблих героїв зворушила присутніх до глибини душі. Мама захотіла, щоб ми записали її, і попросила батька відвести мене до студії звукозапису в середмісті. Ми виконали це прохання. Мама була в такому захваті від результату, що давала прослуховувати запис усім, хто погоджувався. Із часом касета зносилася, і ніхто, крім мами, яка знала мою промову напам’ять, не міг розібрати слів.
.....