Автор книги: Карін Слотерid книги: 609322Оценка: 0.0Голосов: 0Отзывы, комментарии: 0109 руб.(0,99$)Читать книгуКупить и читать книгуКупить бумажную книгуЭлектронная книгаЖанр: ТриллерыПравообладатель и/или издательство: ДП с иностранными инвестициями "Книжный Клуб "Клуб Семейного Досуга"Дата публикации, год издания: 2006Дата добавления в каталог КнигаЛит: ISBN: 978-966-14-4435-4,978-966-14-3863-6Возрастное ограничение: 16+ОглавлениеОтрывок из книги
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Описание книги
Коли ним керує лють, він стає нещадним. Йому однаково, повія перед ним чи безневинна дівчинка. Одним жахливим розчерком він ставить свій підпис на жіночих тілах. Він почав двадцять років тому із зовсім юної Мері Еліс. Але покарання за його злочин відбував інший. Опинившись на волі, цей учорашній в’язень розшукує людину, яка вкрала в нього життя. Але як упізнати того, хто, нападаючи, надягає лижну маску, а відступаючи – маску добропорядного громадянина?
Оглавление
Карін Слотер. Лють
Частина 1
Розділ 1. 5 лютого 2006 року
Розділ 2
Розділ 3
Розділ 4
Розділ 5
Розділ 6
Частина 2
Розділ 7. 2 жовтня 2005 року
Розділ 8
Розділ 9. 2 жовтня 2005 року
Розділ 10. 10 червня 1985 року
Розділ 11. 11 жовтня 2005 року
Розділ 12
Розділ 13. 15 жовтня 2005 року
Розділ 14
Розділ 15. 25 жовтня 2005 року
Розділ 16
Розділ 17. 6 січня 2006 року
Розділ 18. 15 червня 1985 року
Розділ 19. 6 лютого 2006 року
Розділ 20. 15 червня 1985 року
Частина 3
Розділ 21
6 лютого 2006 року 20:02
Розділ 22
Розділ 23. 7 лютого 2006 року, 7:36
Розділ 24. 8:56
Розділ 25. 9:30
Розділ 26. 19:22
Розділ 27. 20:48
Розділ 28. 8 лютого 2006 року 9:24
Розділ 29. 11:31
Розділ 30. 21:16
Розділ 31. 9 лютого 2006 року 9:58
Розділ 32. 21:22
Розділ 33. 10 лютого 2006 року 7:22
Розділ 34. 8:55
Розділ 35. 10:13
Розділ 36
Розділ 37
Розділ 38
Розділ 39. 13 лютого 2006 року
Розділ 40. 18 лютого 2006 року
Післямова автора
Подяка
Отрывок из книги
Газета «Декатур-сіті обсервер», 17 червня 1985 року
Ішов матч, тож вулиці були майже безлюдні. Продавці наркотиків і сутенери взяли собі вихідний, щоб подивитися найдивовижніше з усіх див: «Атланта Фолконз» грали в Суперкубку. Але повії того недільного вечора ще заробляли собі на життя, аби дати чоловікам, які регулярно відвідували церкву, матеріал для сповіді. Одна з дівчат помахала Майклу, коли він проїжджав повз них, і він помахав у відповідь, думаючи про те, скільки поліцейських машин без розпізнавальних знаків зупинялися тут посеред ночі. Копи казали диспетчеру, що в них десятихвилинна перерва, потім знаками показували комусь із дівчат підійти й допомогти їм розрядитися.
.....
– Ти що, забув її? Ми ж кілька разів її забирали, поки вона не знюхалася з Малим Джі.
– Ага, – відповів Майкл, хоча даремно Енджі сподівалася, що він пам’ятатиме одну повію з тисяч, що їх вони заарештовували під час вікендових облав. У деякі суботи їм доводилося викликати автофургон лише для того, щоб доправити всіх дівчат до відділка. А перед дільницею вишиковувалися таксі й через кілька годин розвозили їх усіх назад на вулиці.
