Відлуння любові: чоловіки
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Колектив авторів. Відлуння любові: чоловіки
Амастех
Блакитна намістина
Валентин Бердт
Про що шуміли дощі (фрагмент роману)
Михайло Блехман
Потім
Володимир Вакуленко-К
Химери
Ак Вельсапар
І дощ обвінчав нас…
Анатолій Власюк
Секс у будинку біля колії
Сергій Дзюба
Від ненависті – до любові…
Тимур Литовченко
Що з’єднав бог… (маленький етюд на тему сьогодення)
Ігор Сілівра
Попереду – вічність
Андрій Судин
На мене чекає любов…
Ігор Гургула
Я тобі телефоную
Отрывок из книги
Два підсліпуватих ока, кістляве тіло і одвічна мітла в руках. Ось так виглядає Карукова тітонька.
– Каруче! – вона завжди кричала з-за дверей.
.....
Селяни не мали потреби в настінному календарі. Коли вони бачили, що Карук вийшов із хати босоніж, це означало, що почалася весна, і земля потепліла. Коли холоші Карукових штанів були роздерті по коліна, це означало, що настало літо. А якщо Карук ловив під мостом раків, було зрозуміло, що наближається осінь.
Цього літа в житті Карука не відбулося нічого знаменного. Він з’їв усю черешню з дерева в саду Маран. Та ще, коли вони гралися з Маран на тоці, він попросив у неї про поцілунок, але отримав відмову. Маран навіть розповіла про це матері, мати – його тітці, а тітка надавала Карукові добрячих ляпанців.
.....