Оглавление
Группа авторов. Унікальні сторінки географії. Визначні географічні відкриття
Передмова. Людина відкриває Землю
Розділ I Географічні відкриття Давнього світу та Середньовіччя
Географічні відкриття народів Близького Сходу
Фінікійці й таємниці двох океанів
У морях двох океанів
Фінікійці в Новому Світі?
Географічні надбання єгиптян
Мореплавці чарівної Еллади
Римська імперія: дослідження Європи й Африки
Таємниці держави Інь
Шляхи норманів
Арабські торговельні шляхи
Марко Поло та його «Книжка»
Розділ II. Епоха Великих Географічних відкриттів
Генріх Мореплавець і португальська морська експансія
Перу ді Ковільян – секретний агент Жоао ІІ
Морський шлях до Індії
Випадкове відкриття Бразилії
Тріумф і трагедія Христофора Колумба
Подвиг Маґеллана
Великий містифікатор Амеріґо Веспуччі
Конкістадори – завойовники і відкривачі Південної Америки
Іспанці біля берегів Америки
«Південне море» Васко Нуньєса де Бальбоа
Відкриття-завоювання Перу
Від Мексики до Каліфорнії
У пошуках Ельдорадо
«Країна Вельзерів»
Мандрівка Орельяни: вигадки і реальність
Перші європейці в Північній Америці
Джон і Себастьян Каботи – відкривачі Північної Америки
Португальці поблизу берегів Північної Америки
Експедиції конкістадорів
Перші французи в Північній Америці
Острови в океані
Пірати, що відкривали землі
Уперше в арктичних водах
Розділ III. Стирання «білих плям» на карті планети
Африканські пригоди
Пошуки витоків Нілу
Загадка Ніґеру
Лівінґстон і Стенлі
У пошуках Terra Australis incognita
Подвиги австралійських мандрівників
Фліндерс – національний герой Австралії
Експедиції до центральних районів Австралії
Мандри Стерта і Мітчелла
Зникла експедиція Лейхгардта
Трагічна експедиція Берка
На просторах Північної Америки
Від Камчатки до Аляски
Сумна доля Франкліна
Маленька «Йоа» долає північно-західний прохід
Суперечки за Північний полюс
Далекий Південний полюс
Розділ IV Висоти та глибини
Підкорення найвищих гір планети
На морському дні…
Неповторний світ печер
Особливості підземного середовища
Історія спелеологічних досліджень
Епілог: відкриття тривають
Отрывок из книги
Чи є сьогодні на нашій планеті неходжені стежки чи незнані куточки? Погляньмо на карту: континенти на ній всіяні великими й малими містами, а блакитні стрічки річок, острови та гори мають власні назви. В Антарктиді – найбезлюдянішому материку – працюють наукові станції. Супутники та літаки за допомогою сучасної техніки передають на Землю найточніші дані про висоту та довжину різних природних об’єктів, підводні човни досліджують дно океанів, мережі метеостанцій цілодобово стежать за погодою в різних країнах… Здається, минуло вже багато століть відтоді, як людство познайомилося зі своєю планетою. Та це не зовсім так. Скажімо, Антарктиду відкрили менш ніж двісті років тому – у січні 1820 року, Австралію – в 1606 році, офіційною датою відкриття Північної Америки вважається 1492 рік. Отже, ще кілька століть тому (для географії – дуже малий відтинок часу) відомості про відкриття нових земель були в центрі уваги, а географи із задоволенням заповнювали «білі плями» на картах.
Навіть нині, коли супутники ведуть цілодобову фотозйомку поверхні Землі, на нашій планеті залишилися куточки, де ніколи не ступала нога людини, і географічні об’єкти, які попередні дослідники просто «не помітили». Перша з майже недосліджених областей – це дно Світового океану. Хоча найбільші гірські хребти, що тягнуться під багатокілометровим шаром води, вже нанесені на карти, але, скажімо, величезні впадини ще чекають ретельного дослідження. У Світовому океані дев’ятнадцять западин, глибини яких перевищують 7000 м. З них – п’ятнадцять у Тихому, три в Атлантичному й одна – в Індійському океані. Вулканічна активність триває, тому підводний рельєф постійно змінюється. Іноді це приводить навіть до появи нових островів.
.....
Кажучи про успіхи римських географів, слід сказати, що вони здебільшого з’явилися завдяки військовим походам, які вели давні римляни. Вони вторгалися до Германії, наслідком чого було вивчення Ельби від витоку до гирла. Потім римляни почали розвідувати простори Північного моря (перше описання розташованих у ньому островів наводить Помпоній Мела у своїй праці «Про розташування землі»). Наступним кроком було завоювання басейну Дунаю, під час якого римляни вели запеклу боротьбу з даками. Набіги цього войовничого народу так непокоїли римлян, що вони навіть побудували вздовж підніжжя Південних та частини Східних Карпат величезний захисний вал понад 450 км завдовжки. Рештки цього валу потрапили у слов’янські легенди: кажуть, він виник після того, як один з легендарних богатирів (у кожного народу – свій) запряг Змія до плуга й провів глибоку борозну в землі.
Апієва дорога
.....
