Географічні відкриття. Дитяча енциклопедія
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Группа авторов. Географічні відкриття. Дитяча енциклопедія
Вступ. Людина відкриває Землю
I. Географічні відкриття Давнього світу та Середньовіччя
Географічні відкриття народів Близького Сходу
Надбання чарівної Еллади
Римська імперія: дослідження Європи й Африки
Таємниці держави Інь
Шляхи норманів
Арабські торговельні шляхи
Афанасій Нікітін: подорож за три моря…
Марко Поло та його «Книга»
II. Епоха Великих географічних відкриттів
Генріх Мореплавець і португальська морська експансія
Перу ді Ковільян – секретний агент Жоао II
Морський шлях до Індії
Випадкове відкриття Бразилії
Тріумф і трагедія Христофора Колумба
Подвиг Магеллана
Великий містифікатор Амеріго Веспуччі
Конкістадори – завойовники і відкривачі Південної Америки
Перші європейці в Північній Америці
Острови в океані
Пірати, що відкривали землі
Уперше в арктичних водах
Від Уралу до Тихого океану
Землепрохідці: «рух назустріч сонцю»
III. Стирання «білих плям» на мапі планети
Африканські пригоди
У пошуках Terra Australis incognita
Великі північні експедиції росіян
На просторах Північної Америки
Суперечки за Північний полюс
Далекий Південний полюс
IV. Висоти та глибини
Підкорення найвищих гір планети
На морському дні…
Неповторний світ печер
Епілог: відкриття тривають
Отрывок из книги
Близький Схід часто називають колискою найрозвиненіших цивілізацій. І справді – саме тут виникло славнозвісне Шумерське царство, тут народилася давньоєгипетська культура, тут існувала безліч дрібних та великих держав – а отже, ці землі були одними з тих, що людство розвідало ще в сиву давнину.
Повернімось на кілька тисячоліть назад, щоб дізнатися про географічні надбання давніх єгиптян. Більшість їхніх подорожей була пов’язана з Нілом – найдовшою у світі річкою, завдяки якій єгиптяни мали можливість подорожувати на дуже далекі відстані.
.....
Деякі вчені вважають, що назва виникла не випадково, і Ейрік насправді думав не так про чудовий краєвид, який йому відкрився, як про майбутніх колоністів: «Він дав країні ім’я, назвавши її Ґренландією; він сказав, що люди захочуть туди вирушити, якщо в країни буде гарна назва. Вони знайшли на сході і заході сліди житла, а так само залишки човнів і кам’яних знарядь. Так розповідав Торкелю, сину Гелліра, у Ґренландії чоловік, який сам був у цій подорожі з Ейріком Рудим» (Арі Торгільсон Фроде. «Книга ісландців»).
Повернувшись через три роки в Ісландію, вигнанці розповіли про відкриту землю. Сюди на чолі з Ейріком переїхали жити кілька родин, заснувавши поселення. В сприятливі роки на прибережних луках росли морозостійкі сорти ячменю, вівса, яблук. Головним заняттям були рибна ловля і тваринництво (свині, кози, вівці, а головне – корови). Втім, новий острів мав суттєві недоліки: на ньому майже не було лісу, якщо не вважати стовбурів, що їх викидали на берег морські хвилі. Поселенцям доводилося завозити деревину в Ґренландію з материка, головним чином з Північної Європи. Тому ґренландські колоністи дуже зраділи, довідавшись, що на заході існує ще одна невідома земля, вкрита лісами.
.....