Високі тіні
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Ліан Луа. Високі тіні
Глава перша: «Вовчий дім»
Глава друга: «Людина з тіні»
Глава третя: «Фатальна одержимість»
Глава четверта: «Сліпа залежність»
Глава п’ята: «Злощасний гаманець»
Глава шоста: «Травневі грози»
Глава сьома: «Нічний візит»
Глава восьма: «Захисник»
Глава дев’ята: «В гонитві за смертю»
Глава десята: «Місто за межами світу»
Глава одинадцята: «Сад незримих квітів»
Глава дванадцята: «Привиди минулого, оплетені трояндами»
Глава тринадцята: «Одинадцять чортенят і одне таємне послання»
Глава чотирнадцята: «Метелики, що летять до Сонця»
Глава п’ятнадцята: «Замкнене коло розплати»
Епілог
Отрывок из книги
Ввечері того самого дня Зар і Власта сіли на швидкісний потяг до Києва. У купе вони були самі, так як Зар викупив всі чотири місця. Він обрав у планшеті готель у центрі міста і зарезервував двомісний номер: один із найкращих, бо не звик відмовляти собі в розкоші, а заробіток дозволяв йому балувати себе.
Стрілки годинника показували по дванадцятій годині ночі, а Власта досі щось читала у своїй електронній книжці. Вона непорушно сиділа навпроти брата в позі лотоса і за останні дві години не сказала ні слова. Пригадуючи нещодавню розмову з Артуром, Зар палав із цікавості. Яку ж книгу поглинала його сестра цього разу? Стомившись від нестерпних здогадів, він присів поруч із нею, безцеремонно уткнувся носом у її електронну книжку і прочитав перше, що трапилося йому на очі: «Так в самій лїтописи переказано лєґенду про трох братів Полян Кия, Щека і Хорива, що збудовали спільно місто Київ, в імя старшого брата, і полишили свої імена в назвах урочищ Щековицї, Хоревицї і річки Либеди (названої по імени сестри)…»
.....
– Дякую, не потрібно. – Чоловік подивився на Власту, яка роздивлялася його з-під пасма волосся, що впало їй на очі. – Д-добридень, – розгублено промовив він.
У відповідь Власта не мовила ані слова й лише злегка кивнула.
.....