Оглавление
Лаймен Фрэнк Баум. Тік-Ток з Країни Оз
До моїх читачів
I. Армія Анни
II. Вперед з Ух-Ти-Фу
III. Магія заводить армію у глухий кут
IV. Бетсі кидає виклик бурі
V. Троянди проганяють незнайомців
VI. Косматий чоловічок шукає брата
VII. Поліхромія втрапляє в халепу
VIII. Тік-Ток стає солдатом
IX. Нестримна лють короля Номів
X. Жахливий політ через трубу
XI. Правитель королівських осіб
XII. Прекрасні леді Світла
XIII. Справедливий суд невидимого правителя
XIV. Довговухий слухач загострює слух
XV. Дракон не боїться небезпек
XVI. Мерзенний Ном
XVII. Трагічні перетворення
XVIII. Мудре завоювання
XIX. Король Каліко
XX. Таємні шляхи до металевого лісу
XXI. Сором’язливий брат
XXII. Добрі поцілунки
XXIII. Руггедо стає на праведний шлях
XXIV. Дороті в захваті
XXV. Земля любові
Отрывок из книги
Вельми помітний успіх моєї минулорічної казки «Латочка з Країни Оз» додає впевненості, що моїм читачам подобаються оповідання про Країну Оз «найбільше за всі інші», як написала мені одна дівчинка. Отож, мої любі, до вашої уваги нова історія про Оз, де ви дізнаєтеся про Анну, Королеву Ух-Ти-Фу, якій Тік-Ток допомагав перемогти нашого старого знайомого – Короля Номів. У ній також розповідається про Бетсі Боббін і про те, як після багатьох пригод вона нарешті дісталася дивовижної Країни Оз.
Існує п’єса під назвою «Людина Тік-Ток з Країни Оз», але це не те саме, що казка «Тік-Ток з Країни Оз». Хоч деякі пригоди, записані в цій книжці, а також ті, про які йдеться в деяких інших оповідях про Оз, теж згадуються в цій п’єсі. Ті, хто бачив п’єсу, і ті, хто читав інші оповідання про Країну Оз, знайдуть у цій історії багато дивних персонажів та пригод, про які вони раніше ніколи не чули.
.....
Якщо ви ніколи не бачили, як ростуть книжки, тоді зазначу, що спочатку вони суцільно вкриті зеленою шкаралупою. Потім книжки поступово дозрівають, і коли шкаралупа стає червоною їх можна зривати з гілок, чистити й читати. Якщо ж зібрати урожай занадто рано, то сюжет буде весь переплутаний, а в словах і реченнях купа помилок. Але коли книжки як слід достигли, тоді в них буде повнісінько чудових історій і жодної помилки!
Канцеляр охоче дарував книжки зі свого саду всім охочим, але загалом народ Ух-Ти-Фу не дуже любив читати, тож Канцеляр читав їх переважно сам, поки вони не псувалися. Бо, як ви, напевно, знаєте, варто прочитати книжку, і слова в ній зникають, а сторінки жовтіють та рвуться. Це, звичайно, великий недолік тих книжок, що ростуть на деревах.
.....
