Залізна шапка Арпоксая

Оглавление

Лідія Гулько. Залізна шапка Арпоксая

Глава перша. Стурбованість жителів Кривого Озера

Глава друга. Морський краєвид із жовтим муром. Загадкове місто

Глава третя. Мишко видає себе

Глава четверта. Мадій розповідає Мишкові про те, як він став шаманом, про Свято Всеперемагаючого Сонця і пограбування могили Арпоксая

Глава п’ята. Напівдикий степняк-сауран

Глава шоста. Скіл радиться з сотнею, як зняти зі Скляної Гори шапку Арпоксая

Глава сьома. Мишко знайомиться з фауною і флорою прадавнього байраку. Зустріч із Князем

Глава восьма. Мишко виявляє комірчину з таємний спуском

Глава дев’ята. Мишко на плоті, що сплетений із десяти морських змій

Глава десята. Мишко пливе річкою, що на дні моря

Глава одинадцята. Мишко розчарований царською шапкою. Морські крилаті лошиці

Глава дванадцята. Шапку Арпоксая знайдено

Глава остання. Катя тішиться намистом, а Петько нервує

Отрывок из книги

З найвищої точки виднокругу Гойтасир[1] прискав червоні стріли і прямо в Остапів двір. Розморені спекою, птахи забилися під розлогий кущ жасмину й не реагували на людські голоси, що линули з дерев’яної альтанки. І лише півень, у общипаному хвості якого стирчали дві золотаві пір’їни, пантрував дітей, що вешталися садом. До господаря обійстя завітав давній приятель. Підстаркуватий і малограмотний чоловік, але надзвичайно дружелюбний. Його знали в районі всі кури і собаки, а люди називали Екологом.

Чоловіки говорили впівголоса. Господарка Марійка, від якої віяв запах медикаментів, куняла.

.....

– Жінко, не роби з нашого сина тяжко хворого. Десять хвилин назад він бігав у садку. Ти бачила, що бігав?

– Бачила, що бігав, – луною повторила Марія.

.....