Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Зустріч
Сон в руку
Баданте
Оливковий урожай
Руки в мозолях
У всьому винна… донька
Харчами не перебирають
Туалет посеред двору
Залишиться одна
Український Великдень
«Загублений» кулон
Небажане прощання
Одруження скасовується
Подарунок і викриття
Наодинці з собою
Прощання з Італією
Повернення блудниць
Сватання
Неочікувані туристи
…З чистої сторінки
Сила вогню
Поминання
Народження нового
«За кілька хвилин ми запропонуємо вам гарячі й холодні напої…» Голос у мікрофоні обірвав її думки. Вона трішки зголодніла і їй про це нагадали. Через п’ять хвилин стюардеса вкочує у салон високого металевого возика, повільно рухаючись з ним уперед. Дарина висовує голову в прохід, зазираючи, що пропонують. Стюардес дві. Одна наливає пасажирам чай і каву. Друга подає маленькі пляшечки з водою, чипси, шоколадні батончики. Оплачуваний сервіс у євро або в гривнях.
Шарудять паперові обгортки. Але ніщо з літакового перекусу не викликає в Дарини апетиту. «Пирогів зі шкварками та смаженою цибулею і… горня козячого молока? – О, так!» – запитує себе і собі ж відповідає, ковтаючи слину. Чекати на такий-таку обід-вечерю залишилося вже зовсім недовго. Щонайбільше до завтра. Але це вже ніщо. А щоб заморити хробака голоду, намацує на колінах маленьку торбинку. Розщіпає замочок і, не зазираючи всередину, навгад витягує звідти три шоколадних яйця вполовину меншого розміру за перепелині. Розгортає позолотки і задоволено їсть.
.....
Дарина якийсь час сидить нерухомо – що її чекає у цьому домі: стара італійка навіть видимості привітності не зробила. Не знає, про що вони говорили тією наразі загадковою для неї мовою, але синьйора чомусь виглядала невдоволеною. Хоча… настрій людини залежить і від стану її здоров’я. Може, стара сьогодні погано почувається – тростину, на яку вона спирається, точно не як аксесуар для підкреслення привабливості власного образу використовує. Або сон який поганий їй наснився. От вона й не в настрої. Так буває. Дарина пам’ятає, якою усім невдоволеною і буркотливою була під час хвороби її добра і терпляча матуся. Коли у мами ще й слух погіршився, стала вередливим дитям. Бувало, коли Дарина нормальним голосом до неї зверталася, бідкалася, що нічого не чує. Коли ж тонові інтонації підвищувала – дратувалася, що донька на неї кричить. Ніяк мамі вгодити не вдавалося. З рідною людиною, яку з перших днів свого життя знала, порозуміння не знаходила. Що ж про чужу говорити? Та ще й іноземку. Тільки-но в голові промайнуло нагадування про мову, якої не знає, Дарину нервово пересмикнуло. Але вже наступної миті на думку прийшли Галинині повчання і заспокійлива думка про те, що жестами та інтонаціями навіть мавпи поміж собою знаходять спільну мову.
Позбирала з канапи зайві покривала з подушками й позапихала їх у шафу. Спинилася, зустрівшись із власним відображенням у дзеркалі. Звідти на неї дивляться її розгублені й перелякані очі. А серце скручується у спіралі болю від ще незвіданого, проте очевидного відчуття самотності в цьому чужому їй домі.
.....