Чарівник країни Оз
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Ліман Френк Баум. Чарівник країни Оз
Передмова
Глава 1. Ураган
Глава 2. Знайомство зі жвакунами
Глава 3. Як Дороті опудала врятувала Опудала
Глава 4. Через ліс
Глава 5. Порятунок Залізного Лісоруба
Глава 6. Зустріч із Лякливим Левом
Глава 7. Подорож до великого Оза
Глава 8. У полоні макового поля
Глава 9. Королева польових мишей
Глава 10. Страж Міських Брам
Глава 11. Смарагдове місто чудес
Глава 12. На пошуки Лихої Відьми
Глава 13. Друзі знову разом
Глава 14. Летючі Мавпи
Глава 15. Жахлива правда про Оза Жахливого
Глава 16. Мистецтво магії від великого дурисвіта
Глава 17. Як запускали повітряну кулю
Глава 18. Уперед, на південь
Глава 19. Напад войовничих дерев
Глава 20. Тендітна Порцелянова країна
Глава 21. Лев стає Царем Звірів
Глава 22. У краю південців
Глава 23. Добра чаклунка Глінда виконус бажання Дороті
Глава 24. Знову вдома
Отрывок из книги
Протягом століть фольклор, легенди, міфи і чарівні казки йдуть поруч із дитинством, бо кожна звичайна дитина відчуває здоровий підсвідомий потяг до історій фантастичних, дивних і відверто неймовірних. Крилаті феї з казок братів Грімм чи Андерсена принесли дитячим серцям радості більше, ніж будь-які інші вигадки людства.
І все ж стародавня казка, що справно служила багатьом поколінням, тепер віджила свій вік і може вважатися «історичною» в бібліотеці дитячої літератури, бо настав час нового покоління «чарівних казок», в яких зникають добре знайомі образи джина, гнома та феї-чарівниці, так само як і всілякі страхітливі події, від яких аж кров холоне, що їх вигадували автори, аби додати, завдяки жахові, якесь високоморальне повчання. Та сучасна освіта вже включає в себе уроки моралі; отже, сучасна дитина шукає в чарівній казці лише роз- ваг і з радістю обходиться без лячних сцен.
.....
– Найвеличніший із чародіїв… – понизивши голос до шепоту, відповіла Чаклунка, – це – Оз. Він могутніший від нас усіх, разом узятих. А живе він у Смарагдовому місті.
Дороті кортіло порозпитувати ще, та не встигла вона розкрити рота, як жвакуни, що до того мовчки стояли поруч, разом скрикнули, тицяючи пальцями у той бік, де впокоїлася Лиха Відьма.
.....